Словник української мови (1937)/відказувати

by Борис Грінченко

◀ відказати

Словник української мови Борис Грінченко В відказувати

відказуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відка́зувати, зую, єш, сов. в. відказа́ти, жу́, жеш, гл. 1) Отвечать, ответить. Ішов козак дорогою: «Помагайбі, женче!» Вона ж йому відказала: «Здоров бувай, серце!» Нп. 2) Оставлять, оставить в наследство, завещать.