Ви́пороти. См. Випорювати.
Ви́порснути, ну, неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув. О. 1862. I. 31.
Ви́порток, тка, м. Выпороток, мертворожденное животное. Вас. 198.
Випорха́ти, ха́ю, єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.
Випо́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́пороти, рю, реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Іспід стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высечь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Ви́посажити, жу, жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
Ви́постувати, тую, єш, гл. Пропостить. Три дні випостувати. К. Бай. 102.
Ви́почити, чину, неш, гл. Отдохнуть.
Ви́пра́ва, ви, ж. 1) Выпрямление; исправление. 2) Отправка; отправление. 3) Имущество, даваемое дочерям при выходе замуж, состоящее из белья, платья, посуды и иной домашней утвари. 4) — шку́ри. Выделка кожи. Ум. Ви́правка. Оддасть шкурку за виправку. Ном. № 10570.
Ви́правдати, ся. См. Виправдувати, ся.
Ви́правдити, ся. См. Виправдувати, ся.
Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Випра́вдуватися, дуюся, єшся, сов. в. ви́правдатися, даюся, єшся и ви́правдитися, джуся, дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Вх. Лем. 398. Як не піймав його, то він там виправдиться. Новомоск. у.
Ви́правити, ся. См. Виправляти, ся.
Виправля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́правити, влю, виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хіба могила виправить. Ном. № 3221. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. Рудч. Ск. I. 133. 4) Требовать обратно, получить по требованию обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. Рудч. Ск. I. 37. 5) — дочку. При выходе дочери замуж наделять бельем, платьем, посудой и иной домашней утварью. 6) — шку́ру. Выделывать, выделать кожу. Шух. I. 254.
Виправля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́правитися, влюся, вишся, гл. 1) Выпрямляться, выпрямиться. (Гілляка) виправилась, та лусь пана по пиці. Грин. II. 198. 2) Разглаживаться, разгладиться. Повиймав із скрині жупан, шапку, пояс, почепив усе на кілочку, щоб виправилось. Г. Барв. 165. 3) Оправдываться, оправдаться. Мир. ХРВ. 400. Виправляється, що цього не було. Екатериносл. у. Не по правді робить, та ще й виправляється. Ном. № 176. 4) Отправляться, отправиться.
Ви́прасувати, сую, єш, гл. Выгладить.
Ви́прати, перу, реш, гл. Вымыть (о белье). Та виперу чумакові штани та сорочку. Рудч. Чп. 43.
Ви́працювати, цюю, єш, гл. Заработать тяжелым трудом.
Ви́прискати, каю, єш, гл. Выбрызгать.
Ви́прищити, щить, гл. безл. Покрыться прыщами.
Випріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́пріти, прію, єш, гл. 1) Выпревать, выпреть, выкипеть (о пище). 2) Выпревать, выпреть, выгнивать, выгнить от сырости. Шух. I. 74.
Випробо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́пробувати, бую, єш, гл. Испытывать, испытать. Випробовуй їх, що з їх за люди вийдуть. О. 1862. VI. 37. Ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували. Г. Барв. 163.
Випроваджа́ти, джа́ю, єш и випрова́джувати, джую, єш, сов. в. ви́провадити, джу, диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. ЗОЮР. II. 12. Тоді випровадили його додому. Рудч. Ск. I. 95. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Гол. I. 84. Вона його за ворота собаками випровадила. Мет. 115.
Випроводжа́ти, джа́ю, єш, гл. = Випроваджати. Випроводжала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
Ви́продати. См. Випродувати.
Випро́дувати, дую, єш, сов. в. ви́продати, дам, даси, гл. Распродавать, распродать.
