го: ту книжку оглашу Вигівщиною. К. Хм. 5.
Вигіддя, дя, с. Удобство; раздолье. Цілий піст рибу їли, таке то вже нам було тоді вигіддя.
Вигі́дка, ки, ж. 1) Ум. от ви́года. 2) = Вигіддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у. 3) Тележка на двух колесах, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднепр. у. (Залюбовск.).
Вигі́дливий, а, е. Удобный.
Вигі́дний, а, е. Удобный. Желех.
Вигі́дно, нар. Удобно.
Ви́гін, гону, м. Выгон, пастбище за селом. Край великого зеленого вигону стояла корчма. Левиц. I. 14.
Ви́гінщина, ни, ж. Дань пастуху в виде паляни́ці и щепотки соли, даваемая от каждого двора при первом выгоне скота на пастбище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Вигла́джувати, джую, єш, сов. в. ви́гладити, джу, диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, вигладжує мені брови, цілує. Г. Барв. 76.
Вигла́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. ви́гладитися, джуся, дишся, гл. Сделаться полным, жирным, пополнеть. Вигладилися бики. Вх. Лем. 397.
Ви́гляд, ду, м. 1) Вид. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6.
Вигляда́ння, ня, с. 1) Выглядывание, высматривание из чего. Желех. 2) Высматривание в ожидании прибытия. См. Виглядини.
Вигляда́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́глянути, ну, неш, гл. 1) Выглядывать, выглянуть, высматривать. Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко. Ном. № 337. Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся. Ном. 2) Только несов. в. Высматривать, глядеть, ожидая кого. Відкіля тебе виглядати, із якої сторононьки у гостину сподіватись. Мет. Потоптала черевички, на дорогу вибігаючи, виплакала карі очі, чумаченька виглядаючи. Рудч. Чп. 73.
Вигляда́тися, даюся, єшся, сов. в. ви́глянутися, нуся, нешся, гл. Смотреть, посмотреть, засматриваться, засмотреться. Ой не ходи коло води та не виглядайся. Грин. III. 172. Любо місяцю з зорями в воду виглядатись. К. Досв. 90. Увесь день він чистився, мився, виглядався в дзеркало. Левиц. I. 262. Вода… пливе тиха та чиста, хоч вигляньсь як у дзеркало. ЗОЮР. II. 204.
Вигля́дини, дин, ж. мн. Выглядывание, высматривание в ожидании прибытия.
Ви́глядіти, жу, диш, гл. 1) Испортить глаза долгим смотрением. Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі. Левиц. I. 72. 2) Воспитать, выняньчить. Вона вигляділа всіх дітей о. Хведора і молоду Ганю. Левиц. I. 173.
Ви́глядки, док, ж. мн. Высматривание. На ви́глядки. Чтобы высмотреть. Прибігла на виглядки.
Ви́глянути, ся. См. Виглядати, ся.
Вигна́нець, нця, м. Изгнанник. К. Бай. 69.
Вигна́ння, ня, с. Изгнание. Левч. 50.
Ви́гнати, ся. См. Виганяти, ся.
Вигнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́гнити и ви́гнисти, нию, єш, гл. 1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить. 2) Выгнивать, выгнить. Уман. I. 115.
Ви́гнітити. См. Вигнічувати.
Вигні́чувати, чую, єш, сов. в. ви́гнітити, чу, тиш, гл. Выжимать, выжать.
Ви́гноїти. См. Вигноювати.
Ви́гнойка, ки, ж. Удобрение (поля). Рк. Левиц.
Вигно́ювати, но́юю, єш, сов. в. ви́гноїти, ною, їш, гл. Унаваживать, унавозить. Звенигор. у. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Шух. I. 164. Вигноїла наша економія цей год 25 десятин. Константиногр. у.
Ви́гнути, ся. См. Вигинати, ся.
Ви́говор, ру, м. = Вимова 2.
Ви́говорити, ся. См. Виговорювати, ся.
Вигово́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́говорити, рю, риш, гл. 1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Стор. I. 238. Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав. Г. Барв. 292. 2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять. Ном. № 7810. 3) Заговаривать, заговорить (о знахарском заговоре). КС. 1883. VII. 587. 4) Выговаривать, выговорить, включить в договор, в условие. См. Виговоряти.
