Словник української мови (1937)/виговоряти

by Борис Грінченко

◀ виговорюватися

Словник української мови Борис Грінченко В виговоряти

вигода ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Виговоря́ти, ря́ю, єш, гл. = Виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Якби достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий). ХС. VII. 421.