чик по-німецькій. Ном. № 670. 8) — го́лос, пі́сню. Выводить, вывесть голосом. Зачав мій шпак пісні виводить. Гліб. 66. Виводить голос, як лляну тонку нитку. Левиц. I. 112. 9) О́чі ви́вело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки. Шевч. 24.
Виво́дитися, джуся, дишся, сов. в. ви́вестися, ведуся, дешся, гл. 1) Выводиться, вывесться. 2) Выводиться, вывесться, рождаться, родиться. Нехай тута виводяться круки та ворони. Нп. В камінні там виводяться сапфіри і золото лежить піском блискучим. К. Іов. 59. 3) Выводиться, вывестись, исчезнуть, выйти из употребления, иссякать, иссякнуть, истощиться. Тепер такі пояси вивелися… хіба рідко де побачиш. Грин. I. 5. Я ви́велася з чо́го. У меня вышло что. Я вивелася з малих горшків, — нема ні одного. Лебед. у. 4) Оправдываться, оправдаться. Я прийду до вас вивестись, бо на мене набрехано! — Нічого виводитись. Лебед. у.
Вивожда́ти, жда́ю, єш, гл. = Виводити. Дуків сребряників за лоб брали, ізза стола, наче волів, вивождали. Мет. 382.
I. Ви́возити, вожу, зиш, гл. Перевозить все, вывезти все. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс. Ном. № 3220.
II. Виво́зити, во́жу, зиш, сов. в. ви́везти, зу, зеш, гл. Вывозить, вывезть. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе. Ном. № 7225. Вимету разком та вивезу возком. Ном. № 10791.
Виво́зитися, во́жуся, зишся, сов. в. ви́везтися, зуся, зешся, гл. Вывозиться, вивезтись. Аф. 325.
Вивола́нка, ки, ж. 1) Избрание. Повідають люди, же дієта буде, я на виволанку заспіва-м співанку. Гол. III. 257. 2) Ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцулов. Шух. I. 34.
Виволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́волокти, лочу, чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.
Ви́ворот, ту, м. 1) Изнанка. Нави́ворот. Наизнанку. 2) Выворот. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Виворотни́й, а́, е́. Виворотні чо́боти, череви́ки. Сапоги, в которых подошва к головке пришита, а после подшивки подошвы с левой стороны голенище с головкой выворачивается на лицевую сторону и затем подшивается задник. Вас. 161, 162.
Ви́вороть, ті, ж. Поваленное ветром дерево. Шух. I. 176.
Ви́ворочати, чаю, єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм. Борз. у.
Вивча́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́вчити, чу, чиш, гл. 1) Выучивать, выучить. 2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать. 3) Изучать, изучить.
Вивча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. ви́вчитися, чуся, чишся, гл. Выучиваться, выучиться, научиться. Отож і вивчився я, виріс. Шевч. 417. І став усього вчитися, і за рік усього вивчився. Рудч. Ск. II. 115.
Вивче́ння, ня, с. Изучение. Праця д. Огоновського є здобуток широкого вивчення джерел. Башт. 59.
Ви́вчити, ся. См. Вивча́ти, ся.
Ви́в'язати, ся. См. Вив'язувати, ся.
Вив'я́зувати, зую, єш, сов. в. ви́в'язати, жу, жеш, гл. 1) Развязав мешок, узел и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. Ви́в'язати не́від. Связать невод. Мнж. 24.
Вив'я́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. ви́в'язатися, жуся, жешся, гл. Повязываться, повязаться. Вив'яжеться шовковою хусткою. Г. Барв. 364.
Ви́в'ялити, лю, лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обессилить. Желех.
Ви́в'ялитися, люся, лишся, гл. Обессилеть до вялости, изнуриться. Мужик у роботі вив'ялиться, виробиться та й не довго живе. Волч. у.
Ви́гавкати, каю, єш, гл. Выгнать лаем. Собака не зробе урону, щоб то переполох виливати. Вона хоч і зляка, так потім сама усе вигавка. Мнж. 155.
Ви́гадати. См. Вигадувати.
Ви́гадка, ки, ж. 1) Выдумка. Пішла
