яйця, щоб грілися в піску на вивід. К. Іов. 89. Торік вивід був луччий. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548. 3) Печная труба в сенях и на крыше. Чуб. VII. 381. Біжи в сіни до верха під вивід. Грин. II. 323. Дим стелеться з вивода. Грин. I. 254. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Екат. у. Пошила рукава з виводами. Славян. у.
Ви́відати. См. Вивідувати.
Ви́відець, дця, м. В орнаменте при раскрашивании мисок: кривая линия, идущая вдоль краев миски. Вас. 184.
Ви́відка, ки, ж. Разведки, расспрос, расследование. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.
Виві́дувати, дую, єш, сов. в. ви́відати, даю, єш, гл. Разузнавать, разузнать, выведывать, выведать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого́ виві́дувати. Расспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» АД. I. 43. — ума́. Стараться узнать образ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Ви́віз, возу, м. = Узвіз. Вх. Зн. 72.
Ви́вільга, ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Ви́вірити. См. Вивіряти.
Вивірка, ки, ж. Белка. Вх. Пч. II. 7.
Виві́рчувати, чую, єш, сов. в. ви́вертіти, рчу, тиш, гл. 1) Высверливать, высверлить, вывертеть. 2) Разматывать, размотать из чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. I. 180.
Виві́рчуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́вертітися, чуся, тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться из чего. Кв. (Желех.).
Вивіря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́вірити, рю, риш, гл. 1) Проверять, проверить. Змиев. у. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. Староб. у. 2) Испытывать, испытать, изверить. Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Мил. 75. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою. К. Псал. 32.
Виві́трювати, рюю, єш, сов. в. ви́вітрити, рю, риш, гл. 1) Выветривать, выветрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається. Стор. I. 132. 2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та добре його нагаєм вивітрив.
Виві́трюватися, рююся, єшся, сов. в. ви́вітритися, рюся, ришся, гл. Выветриваться, выветриться. Аф. 325.
Ви́вішати, шаю, єш, гл. Перевешать. Вивішали гайдамаків в П'ятигорах много. Макс.
Вивішник, ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Ви́віщувати, щую, єш, гл. Напророчить. Щоб воно на свою голову вивіщувало. Ном. № 3661. Лучче ти мені смерті попроси, її вивіщуй. МВ. (О. 1862. I. 88).
Ви́віяти. См. Вивівати.
Ви́водити, джу, диш, гл. Вы́водить. Виводила по всіх київських горах. Левиц. I. 346.
Виво́дити, джу, диш, сов. в. ви́вести, веду, деш, гл. 1) Выводить, вывесть. Вивів босу на морозець. Мет. 237. Сірко вивів вовка аж на поле. Рудч. Ск. I. 12. 2) Выводить, вывесть. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Рудч. Чп. 88. Вивела перепеличенька діти. Нп. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить. Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Рудч. Ск. I. 13. Верх вивели і у головах поставили хрест. Кв. I. 116. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. К. Псал. 17. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. К. Іов. 51. — спра́ву. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. Ном. № 2666. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывесть на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. Стор. I. 32. 6) — ни́тку (в пряже). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. Ном., стр. 287, № 6418. 7) — та́нчик. Танцовать, протанцовать. Виведи тан-
