Брова́рниця, ці, брова́рня, ні, ж. Пивоварня. Міждо винниці, міждо броварниці пробігає. Мет. 414. Годі вам у винницях горілок курити, по броварнях пив варити. Лукаш. 37.
Брова́рство, ва, с. Пивоварство.
Брова́рський, а, е. Пивоварский.
Броварюва́ти, рю́ю, єш, гл. Пивоварничать.
Брова́тий, а, е. Имеющий большие брови. Морд. Пл. 124.
Бровеня́, ня́ти, бровеня́тко, ка, бровеня́точко, ка, с. Ум. от брова.
Брови́на, ни, ж. = Брова 1. Писав два дні й дві годині, поки списав дві бровині. Грин. III. 243.
Брови́ця, ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці. КС. 1884. VI. 357.
Брови́ще, ща, с. Ув. от брова. Левиц. I. 441.
Бровко́, ка, м. Кличка собаки с большими бровями. Kolb. I. 65. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.
Броди́сько, ка, м. = Брід 1. Вх. Лем. 394.
Броди́ти, джу́, диш, гл. 1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Чуб. V. 1052. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить. Чуб. III. 179. 2) Итти в воде. Бродила по річці. Мил. 21. Отак я вигадав: не бродячи, качку піймав. Ном. № 1648. 3) Ловить рыбу бреднем. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить. Ном. № 1670.
Бро́їти, бро́ю, їш, гл. Куралесить, проказничать.
Бро́їтися, їться, гл. безл. Мерещиться. Це тобі броїться. Шейк.
Бро́ндза, дзи, ж. Бронза. І майстрові дали кувать із брондзи кесаря. Шевч. 608.
Бро́ндзовий, а, е. Бронзовый. Шевч. 608.
Бро́ня, ні, ж. Оружие, броня. Стор. М. Пр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. I. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. III. 296. До бро́ні! К оружию!
Бро́слива, ви, ж. Персик. Шух. I. 109.
Бросна́тий, а, е. О дереве: имеющий много почек. Броснате дерево. Черк. у.
Брост, ту, м. = Брость. Обтичуть всіляким бростом. Федьк.
Бро́статися, таюся, єшся, гл. Пускать отпрыски, распускаться, выбрасывать почки. Шейк.
Брости́на, ни, ж. Древесная почка.
Брости́тися, щу́ся, сти́шся, гл. = Бростатися.
Бросто́к, тка́, м. Отпрыск, отросток. К. (Желех.). Ум. Бросто́чок.
Бростур, ра, м. Род растения. Вх. Лем. 394.
Бро́стя, тя, с. Соб. от брость. Желех.
Брость, ті, ж. 1) Почка на дереве, цветочная почка на дереве. До тебе ве́рну, як вбересь у брость-листок діброва. Млак. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Полт. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні. Черк. у. 2) Зелень на дереве, ветви. Мостила мо́сти з зеленої брости. Чуб. V. 509.
Брочник, ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Брояки́, кі́в, м. Название порогов на Днестре и Буге.
Бруви́на, ни, ж. Шептала. Ум. Бруви́нка.
Бруви́нячий, а, е. Из шепталы.
Бруд, ду, м. 1) Грязь, нечистота. Якби знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду. Чуб. V. 332. 2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая перед появлением младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. Черк. у. У Мил. 21: послеродовое очищение. 3) Гной из нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло. Черниг. 4) Поросль волос у бреющегося человека. Який у тебе бруд великий поріс. Полт. г.
Бру́дити, джу, диш, гл. Грязнить, пачкать; загрязнять. Не брудь криниці, бо схочеш водиці. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Брудни́й, а, е. Грязный. Дай, братіку, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі. Рудч. Ск. I. 121. Ум. Брудне́нький.
Брудні́ти, ні́ю, єш, гл. Грязниться, становиться грязным.
Бру́дно, нар. Грязно. Ум. Брудне́нько.
