Четирха́тий, а, е. Шершавый, шероховатый. Вх. Пч. I. 15.
Четь, ти, ж. Четверть. Три четі. О. 1862. I. 81.
Чех, ха, м. 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. I. 38.
Чехме́йстер, ра, м. Шафмейстеръ, начальникъ овцеводнаго хозяйства въ крупныхъ экономіяхъ. Херс. г.
Че́хнути, ну, неш, гл. Чахнуть. Батько наш чехне та й чехне, почав кашляти, а далі й зовсім ліг. Харьк. у.
Чехо́ня, ні, ж. = Чахоня.
Чечеви́ця, ці, ж. Раст. Ervum Lens L. ЗЮЗО. I. 122. Хто в горох, а хто в чечевицю. Ном. № 6658.
Чече́кати, каю, єш, гл. Трещать (о насѣкомыхъ). Метелики, шершні, бабки, коники снують, гудуть, чечекають. Г. Барв. 145.
Че́чик, ка, м. Пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429.
Чечиче́ня, ні, ж. = Чечітка. Грин. III. 664.
Чечі́тка, ки, ж. Чечетка, Tringilla linaria. Вх. Пч. II. 11. Хоч би уже лупилось курчям, а вилупилась чечітка. Ном. № 13690.
Чечува́тися, чу́юся, єшся, гл. = Цятатися. Орішками чечуватися, вишеньками забавлятися. Чуб. III. 292.
Чечу́га, ги, ж. 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. I. 72. Рибка чечуга плаває доволі. Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52.
Чечу́ра, ри, ж. = Чечуга 1? Зобачив рибу чечуру. Чуб. III. 441.
Чечути́ня, ні, ж. = Чечітка.
Чеша, ші, ж. Чехонь. Черк. у.
Чєгі́р, ра, м. = Чагарь. Шух. I. 210.
Чєра, ри, ж. Жидкая куле́ша. (См.). Шух. I. 108.
Чи, с. Ли, или, развѣ. Чи може сліпий сліпого водити? Єв. Л. VI. 39. Чи гріх, чи два, а вже не видержу. Ном. № 118. Як де зробить чорногуз гніздо на хаті, чи у дворі, то та хата щаслива. Чуб. Та чи то ж повірять? Шейк. Чи вже б то пожаліли? Сим. 236. Може до того чи й доживемо. О. 1861. VII. 16. Чи так, то й так. Ну, пусть будетъ и такъ. Рудч. Ск. I. 1. Чи що. Что-ли. Що він там чортів сліпить, чи що? Ном. № 10932.
Чиберачки. См. Чеберячка. Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки. Чуб. III. 478.
Чи́брик, ка, м. Раст. а) = Чебрець а). Шух. I. 22. б) — ди́кий. Thymus montanus. Шух. I. 22.
Чига́, ги́, ж. = Чечуга 1. МУЕ. I. 40.
Чига́ти, га́ю, єш, гл. Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. Піднялись чужі на мене, на мою чигають душу. К. Псал. 125.
Чигі́нь, (ні, ж.?) Жердь, бревно, которымъ подпираютъ бокъ плота или берли́ни, чтобы поставить плотъ или судно ровно, если наклонены. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Чиж, жа́, м. 1) Чижъ, Fringilla Spinus. Вх. Пч. II. 11. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 17. Ум. Чи́жик. Весною чижик молоденький, такий співучий, проворненький в садочку все собі скакав. Гліб.
Чиже́мки, мок, ж. мн. 1) Ум. отъ чижми. 2) Ботинки, зашнуровывающіеся но бокамъ. Гол. Од. 25.
Чижма́к, ка́, м. Сапогъ. Желех. Ум. Чижмачок. Да із сих чижмачків обулись в сап'янові. Маркев. 34.
Чижма́р, ра, м. Сапожникъ.
Чижми, жем, ж. мн. Венгерскіе сапоги черные или красные. Гол. Од. 77, 79, 81. Чижми з острогами. Гол. III. 408. Ум. Чиже́мки.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Ном. № 216. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче. Ном. № 8877.
I. Чик, ка, м. Пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.
II. Чик, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.
Чи́ка, ки, ж. Дѣтск. Ножикъ, все острое. Не займай — це чика. Екатериносл. г.
Чи́кавка, ки, ж. = Чекіт. Вх. Пч. II. 12.
Чи́кало, ла, с. = Чапавка. Вх. Пч. II. 23.
Чи́кати, каю, єш, гл. 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотать. Сорока чикат. Вх. Лем. 482.
