Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чикати
Берлін: Українське слово, 1924

Чи́кати, каю, єш, гл. 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотать. Сорока чикат. Вх. Лем. 482.