Та́кось, нар. Такъ. Шейк. Якось-та́кось буде. Какъ нибудь будетъ.
Такрі́чний, а, е = Торішній. Збіже мав такрічне. Шейк.
Та́кса, си, ж. Такса.
Такса́тор, ра, м. Таксаторъ, оцѣнщикъ лѣсовъ и угодій по ихъ доходности.
Такса́торів, рова, ве. Принадлежащій таксатору. Шейк.
Такса́торський, а, е. Таксаторскій.
Такса́ція, ції, ж. Таксація, оцѣнка лѣсовъ и земель по ихъ доходности. Шейк.
Таксува́ти, су́ю, єш, гл. Оцѣнивать, дѣлать оцѣнку. Десь там зробили плуг і ходили по світі таксувати, що плуг варт. Гн. I. 39.
Такува́ти, ку́ю, єш, гл. = Атакувати. Січ такували. Драг. 211.
Тал, лу, м. Проталина. Левч. 132. Та́лом талува́ти — ѣхать саньми по протаявшему снѣгу. Левч. 132.
Та́ла́, ли́, ж. Раст. Salix pentandra L. Анн. 310.
Талаба́їти, ба́ю, їш, гл. Тревожить? возмущать? Не вступайте, сильнії бояре, не талабайте золотої цішейки. Гол. IV. 334.
Талба́н, ну́, м. Раст. а) Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. I. 138. б) Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. I. 137.
Талаба́нити, ню, ниш, гл. Болтать вздоръ. Шейк.
Талажча́ник, ка, м. Раст. Salix viminalis L. Анн. 311.
Талала́й, ла́я, м. Болтунъ, говорунъ. Въ загадкѣ: За білою березою талалай плеще. ХС. III. 63.
Талала́йка, ки, ж. 1) Болтунья. Баба-талалайка. 2) Особый родъ пѣсни. Гол. IV. 485.
Талала́йко, ка, м. = Талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче. Ном., стр. 297, № 233.
Таламба́с, су, м. = Тулумбас.
Тала́н, ну́, м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. Ном. № 7231. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Шевч. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Г. Барв. 119. Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б'ються, на кошарі барани. Мил. 100. Ум. Талано́к, тала́нонько, талано́чок. А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку. О. 1861. IV. 93.
Таланда́ти, да́ю, єш, таландува́ти, ду́ю, єш, гл. Ходить около хозяйства, досматривать за нимъ, хлопотать. Шейк. Таландую коло худоби. Вх. Зн. 68.
Талани́стий, а, е. Счастливый, удачливый. Який ти, Хведоре, таланистий. Волч. у.
Талани́ти, ни́ть, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.
Тала́нливий, а, е. Счастливый. Шейк.
Тала́нливо, нар. Счастливо.
Тала́нний, а, е. Счастливый. Шейк.
Тала́нниця, ці, ж. Счастливая. Шейк.
Таланови́тий, а, е. Даровитый, способный, талантливый.
Таланови́тість, тости, ж. Даровитость, талантливость. Шейк.
Таланови́то, нар. Даровито, талантливо.
Талано́к, нку́, тала́нонько, ка, талано́чок, чку́, м. Ум. отъ талан.
Тала́нт, ту, м. Талантъ, дарованіе.
Тала́п! меж. 1) Для выраженія паденія во что либо жидкое; для выраженія брызговъ какой либо жидкости. Грязюка з колеса талап на нього. Шейк. 2) Для выраженія удара чѣмъ нибудь плоскимъ. Він його талап долонею по пиці. Шейк. Талап-талап! Для выраженія плаванія, бултыханія руками или лапами животнаго.
Тала́пання, ня, с. 1) Названіе дѣйствія отъ глагола тала́пати. 2) Пачкотня. Хиба се робота — тільки талапання. Брацл. у.
Тала́пати, паю, єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Тала́патися, паюся, єшся, гл. Плескаться въ грязи, возиться съ грязной работой. От тепер і талапайся коло тих буряків. Брацл. у. Качки талапаються в калабатині. Шейк. Талапається по болоту. Хотин. у.
Тала́пнути, ну, неш, гл. Ударить, треснуть. Підійшов медвідь до вепра, як талапне єго позавуш. Гн. I. 164.
Т'але́, сз. = Але.
Т'але́ж, сз. = Алеж. Хоч правду женуть люде, т'алеж правда завше буде. Шейк.
Та́лий, а, е. Оттаявшій, растаявшій.
