Словарь української мови (1924)/талапати

by Борис Грінченко

◀ талапання

Словарь української мови Борис Грінченко Т талапати

талапатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тала́пати, паю, єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.