не були затулені вікна, то може б я схистивсь уздріти, що там робиться, а то ні, не бачив. Новомоск. у.
Схитну́ти, тну́, не́ш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. Г. Барв. 190. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. МВ. I. 115. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою. Мир. Пов. II. 98.
Схитну́тися, тну́ся, не́шся, гл. 1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Чуб. III. 22. Кладочка схитнулась — сестриця втонула. Нп. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться. Чуб. V. 113. 2) Пошевельнуться, прійти въ движеніе, качнуться. Під тобою, селезню, вода не схитнеться. Мет. 37.
Схитрува́ти, тру́ю, єш, гл. Ухитриться, употребить хитрость. Як би йому схитрувати, щоб обдурити жида-шинкаря. Грин. II. 226.
Схища́тися, ща́юся, єшся, гл. Укрываться. Під хуґу схищались під комишами. О. 1862. V. Кух. 29.
Сца́ти, сцу, спиш, гл. Сосать. Ласкаве телятко дві матки буде сцати, а злісливе, то й одна не дасть. Ном. № 3302.
Сци́кавка, ки, ж. = Сікавка 1. Канев. у.
Сцикли́ни, ли́н, ж. Моча.
Сцикли́ння, ня, с. = Сциклини. Лохв. у.
Сцику́н, на́, м. Той, кто часто мочится.
Сцику́ха, хи, ж. Та, которая часто мочится.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Сціле́ння, сціли́ти, сцілю́щий, сціля́ти. См. Зцілення и пр.
Сцільни́к, ка́, м. = Стільник. Маркев. 17, 169. Ум. Сцільничо́к. Стор. I. 61.
Сцьоба́ти, ба́ю, єш, гл. = Стібати. Циган.... давай сцьобати приконечником. Рудч. Ск. II. 184.
Сця́ти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = Сцати.
Сцяч, ча́, м. Урильникъ.
Сця́чка, ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Сча́стя, тя, с. и пр. См. Щастя и пр.
Ська́льниця, ці, ж. Ищущая (въ головѣ). Мил. 217.
Ська́ння, ня, с. Исканіе (въ головѣ). КС. 1890. V. 339. Грин. III. 82.
Ська́ти, ка́ю, єш, гл. Искать (въ головѣ). Г. Барв. 261. Син твій, мати, в полі, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел в головоньці ськає. Нп.
Ська́тися, ка́юся, єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається. Ном. № 2930.
Сьгобі́цький, а, е = Сьгобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну. Св. Л. 23.
Сьогобі́чний, сьогобо́чний, а, е, —ній, я, є. По сю сторону рѣки. Московщина обладувала Україною сьогобочньою. МВ. I. 137.
Сього́дні, сього́дня, нар. Сегодня. Чи не гріх, кажуть, сьогодні робить. ЗОЮР. I. 48. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187.
Сього́днішній, я, є. Сегодняшній. Сим. 150.
Сьогорі́чній, сьогорі́шній, я, є. Этого года. Се очерет сьогорішній, тим він собі такий листатий. Лубен. у. Вони пішли поміж стіжками, поміж скиртами жита торішнього й сьогорішнього. Левиц. Пов. 194.
Сьогосві́тній, я, є. Этого міра. Дознав би втіхи й роскоші сьогосвітньої. МВ. I. 44.
Сьогоча́сний, а, е. Современный, совершающійся въ настоящее время. Левиц. Пов. 164, 258. Світові потреби сьогочасні. Св. Л. 17.
Сьома́к, ка́, м. 1) Семилѣтка (о людяхъ и животныхъ). 2) Монета въ семь коп. ассигнаціями или въ 2 коп. серебромъ.
Сьома́ка, ки, ж. Семерка (въ картахъ).
Сьо́мий, а, е. Седьмой. Не хвались сьомого дня, а хвались сьомого году. Ном. № 9068.
Сьорб! межд., выражающее хлебокъ. Дай мені сироватки з хлібом.... Він сьорб, сьорб разів з п'ять, да й годі. Г. Барв. 98.
Сьо́рбати, баю, єш, гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть. Ном. № 1200.
Сьорбну́ти, сьорбону́ти, ну́, не́ш, гл. Хлебнуть. Сьорбне, чоловік чарку — як ісказиться. Ном. № 11469.
Сюд, нар. = Сюда. Я сюд-туд, — нема коня. НВолын. у. Не сюд, не туд, не сяк, не так. Чуб. V. 1146.
