Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/744

Ця сторінка вичитана

Су́плаш, нар. Пластами, сплошь. Мнж. 192.

Суплі́ка, ки, ж. Прошеніе, письменная просьба. Супліка до Грицька К.... и Г. Арт. (О. 1861. III. 87). Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа. Св. Л. 126.

Супліка́тор, ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.

Суплікува́ти, ку́ю, єш, гл. Просить. К. ЦН. 292. Тепер тебе я суплікую мою уважить долю злую. Котл. Ен. V. 12.

Супокі́й, ко́ю, м. Спокойствіе, покой. Святий супокою! гаразд із тобою. Посл. Не сам же я плачу, плачуть чорні очі, нема супокою а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 147.

Супокі́йний, а, е. Спокойный.

Супо́нити, ню, ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. I. 189.

Супо́ня, ні, ж. Супонь, ремень, которымъ стягиваютъ хомутъ. Вас. 159.

Супо́ра, ри, ж. Подпорка. Радом. у.

Супо́рка, ки, ж. = Софорок. Куриця до супорки. Харьк.

Су́пор, ру, м. Сопротивленіе, вражда. В су́пор. Наперекоръ.

Супо́рник, ка, м. Противникъ, соперникъ. НВолын. у.

Супоро́к, ку, м. = Суперечка. Менше между собою супороку будеш мати. АД. I. 334.

Супоста́т, та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. Мет. 233. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати. Нп.

Супоста́тський, а, е. Супостатскій, вражій. К. ПС. 72.

Супочи́вок, вку, супочи́нок, нку, м. Отдыхъ, отдохновеніе, успокоеніе. Дай ти, Боже, Николайку, легкі спочивки. Гол. I. 229. Чорним очам спання нема, ніжкам супочинку. Чуб. V. 164.

Супочи́ти, чи́ну, неш, гл. Отдохнуть.

Супроти́, супроти́в, нар. Противъ. Супротив двора та твоя кума. Чуб. Супротив його ніхто не встоїть. ЗОЮР. I. 97.

Супроти́вець, вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.

Супроти́витися, влюся, вишся, гл. Сердиться, враждовать. Зять на мене та й не дивиться, зять на мене супротивиться. Мет. 157.

Супроти́вний, а, е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставає. АД. I. 186.

Супроти́вник, ка, м. 1) Противникъ, врагъ. 2) Злой духъ, демонъ. Нехай тебе супротивник візьме. Ном. № 3749.

Супроти́вниця, ці, ж. Противница, женщина-врагъ. Мир. Пов. II. 70.

Супру́га, ги, ж. 1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра. Сим. 227. 2) = Супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Кв. Я з'їм у супрузі. Камен. у.

Супру́жник, ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. у.у.

Супру́тній, я, є. — ві́тер. Противный вѣтеръ. Мнж. 148.

Супря́га, ги, ж. Спряжка воловъ двухъ или нѣсколькихъ хозяевъ для того, чтобы набрать комплектъ, необходимый для плуга, — такой плугъ пашетъ тогда по очереди каждому изъ хозяевъ.

Супря́гач, ча, м. = Супружник. Зміев. у. Міус. окр.

Супря́гачка, ки, ж. Соучастница, товарка. Ми сидимо, а наші супрягачки вже пішли на прощу. Зміев. у.

Супря́жич, ча, м. = Супружник. Рк. Левиц.

Супря́жник, ка, м. = Супружник. Г. Барв. 303.

Су́пшен, ну, м. Раст. Triticum spelta. Вх. Пч. II. 36.

Супя'ти́тися, п'ячу́ся, ти́шся, гл. Остановиться. Місяць над нею суп'ятивсь, дивиться, дивується. Г. Барв. 208.

Сурга́нити, ню, ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити. Ном. № 4007.

Сурга́нитися, нюся, нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать. Мнж. 192.

Сурду́т, та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.

Суре́ля, лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдую-