Словарь української мови (1924)/супружник
| ◀ супруга | Словарь української мови С супружник |
супрутній ▶ |
|
Супру́жник, ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. у.у.
| ◀ супруга | Словарь української мови Борис Грінченко С супружник |
супрутній ▶ |
|
Словарь української мови — С
супружник
Борис Грінченко
1924
Супру́жник, ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. у.у.