Словарь української мови (1924)/супружник

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
супружник
Берлін: Українське слово, 1924

Супру́жник, ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. у.у.