2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чуб. II. 322. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. К. ЧР. 150. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними. К. МБ. XI. 143. 3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Міус. окр. Ум. Ступачо́к. Кінь-ступачок. Чуб. III. 183.
Ступакува́ти, ку́ю, єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.
Сту́панка, ки, ж. Лѣстница неподвижная изъ ряда ступенекъ. Ступанка не довга була, східців шість, а там вправо ще ступанка в сінці, на два сходці. Св. Л. 32.
Ступа́рь, ря́, м. 1) Сукновалъ-техникъ. Вас. 174. 2) Водяная сукновальня. Мнж. 192.
Сту́патень, тня, м. Часть толчеи. См. Ступа походюча. Шух. I. 104, 162.
Ступа́ти, па́ю, єш, сов. в. ступи́ти, плю́, пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Шевч. Ступай сміло: куля не візьме. ЗОЮР. I. 97. Широко ступав Марко. Стор. М. Пр. 25. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Грин. III. 384. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. Не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Ном. № 3189. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. МВ. (О. 1862. III. 47). Ступи́ти в бо́жу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь. Г. Барв. 540.
Ступачо́к, чка́, м. Ум. отъ ступак.
Ступе́ник, ка, м. Слѣдъ ноги. Ступеників собачих там багато, — видно, що собаки ходили. Пирят. у.
I. Ступи́ти. См. Ступати.
II. Ступи́ти, плю́, пиш, гл. Иступить. Ступив мені так ножа, що й сала не вріжеш.
Ступи́ця, ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей. О. 1862. II. 62.
Ступі́йка, ки, ж. Подножка въ экипажѣ. Конст. у.
Ступі́нь, пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Рудан. I. 21. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Рудч. Ск. I. 56. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ЗОЮР. I. 134. Ступі́нь у ступі́нь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати. Канев. у.
Ступі́р, ра́, м. 1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса. 2) = Ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34.
Ступі́ти, пі́ю, єш, гл. Отупѣть. Чоловік з нудьги зовсім занепав здоров'ям, ступів якось. МВ. I. 46.
Сту́пка, ки, ж. 1) Ступка. Коли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Ступля́й, ляя́, м. = Ступінь. Угор.
Ступля́ти, ляю, єш, гл. Вступать. Я ступляю в Божий рай. МУЕ. III. 41.
Сту́пний, а, е. Относящійся къ ступѣ. Ступне колесо.
Ступни́к, ка́, м. 1) Сукновальня. Полт. г. Передвижная сукновальня. Вас. 172. 2) Вѣтряная мельница нѣмецкой системы. Харьк.
Ступо́м, нар. Шагомъ. Кінь іде ступом. Вх. Зн. 67.
Сту́пчики, ків, м. мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Kolb. I. 48.
Ступча́стий, а, е. О вышивкѣ: вышитый ступчиками. Kolb. I. 48.
Ступо́ваний, а, е. Валеный. Ступоване сукно.
Ступ'яй, п'яя, м. = Ступяй = Ступінь. Вх. Лем. 471.
Стурбува́ти, бу́ю, єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
Стурбува́тися, бу́юся, єшся, гл. Встревожиться.
Стуса́н, на́, сту́сень, сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? Котл. Ен. II. 15. Стуса́на да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами. Св. Л. 51.
Сту́сати, саю, єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Сту́сень, сня́, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь. Черк. у.
Сту́снути, сну, неш, гл. Дать тумака, пинка, толкнуть. Та мене й стуснув у груди.
Стусону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно толкнуть, ударивъ. Як стусону у ворота
