Самоко́ска, ки, ж. Косилка, жнея. Славяносерб. у.
Самокри́тка, ки, ж. = Покритка. Конот. у.
Самозрече́ння, ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Самопа́л, лу, м. 1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами. Лукаш. 112. 2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.
Самопа́льний, а, е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
I. Самопа́с, нар. Безъ пастуха, безъ присмотра, на свободѣ.
II. Само́па́с, са, м. Пасущій самъ свой скотъ, а не въ общественномъ стадѣ. Конст. у. Ми самопаси, бо кожен у нас сам свої коні пасе. Конст. у.
Самопа́ски, самопа́сно, самопа́сом, нар. = Самопас. Чуб. VI. 141.
Самопе́рше, нар. Прежде всего. Вх. Уг. 266.
Самопи́ски, нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать. Славянос. у.
Самопи́хом, на-самопи́х, нар. Безъ приглашенія, нахально, насильно, самоуправно. Г. Барв. 505. Мнж. 192. Лізуть у хату самопихом. Зміев. у. Як я до їх піду на-самопих. Черн. у.
Самопі́ч, пе́чі, ж. Эпитетъ квашни въ сказкахъ: сама пекущая. Чуб. II. 38. Узяв діжу-самопіч. Чуб. II. 38.
Самопі́чний, а, е. Самъ пекущій. Самопі́чна діжа́ = Діжа самопіч. Чуб. II. 38.
Самопова́га, ги, ж. Самоуваженіе, чувство собственнаго достоинства. К. (Желех.).
Самопоко́ра, ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 297. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Самопосвя́та, ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.
Самопоті́ти, почу, ти́ш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. I. 104.
Самопра́вець, вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець. МВ. III. 103.
Самопри́суд, ду, м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити. К. Бай. 63.
Самопря́д, ду, м. = Самопрядка.
Самопря́дка, ки, ж. = Прядка. Уман. у. Черн. у.
Самора́дощі, щей, ж. мн. Радость въ одиночку? Встрѣчено только у Свидницкого. Він дибав, похитуючись, і в саморадощах насвистував. Св. Л. 255.
Саморі́дний, а, е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г. 2) —дна дити́на. Незаконнорожденный ребенокъ. 3) —дне зі́лля. Раст. = Пісочник. Вх. Пч. I. 13.
Саморо́бка, ки, ж. Самодѣльная вещь. Рк. Левиц.
Саморо́бний, а, е. Самодѣльный, домашняго приготовленія. Це сукно саморобне. Рк. Левиц.
Саморо́звій, вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Саморо́слий, а, е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Саморуйнува́ння, ня, с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.
Само́руч, нар. Собственноручно.
Самору́чний, а, е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екат. у. (Залюб.).
Самосвідо́мість, мости, ж. Самосознаніе. Желех.
Самоси́л, ла, м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел. у. 2) Раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. I. 138.
Самосі́й, сі́ю, м. Самосѣвка. Овес-самосій. Чуб. III. 266. Горох самосій. Грин. III. 54.
Самосі́йка, ки, ж. Сѣялка.
Самосі́йний, а, е. 1) Самосѣйный. 2) —на дити́на. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Самосі́ч, ча, м. = Самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. I. 98. Чуб. II. 38.
Самоста́й, та́ю, м. Раст. Senecio erucaefolius L. ЗЮЗО. I. 136.
Самоста́йний, самості́йний, а, е. Самостоятельный. О. 1862. I. 79; X. 1.
Самоста́йно, самості́йно, нар. Самостоятельно. Морд. Пл. 42.
