росколиха́тися, ха́юся, єшся и колишуся, шешся, гл. 1) Раскачиваться, раскачаться. 2) Разойтись, развеселиться. Росколихались наші дівчата. Кв. I. 12.
Росколонизува́тися, зу́юся, єшся, гл. Разселиться колоніями. К. Кр. 18.
Росколо́ти, ся. См. Росколювати, ся.
Росколоти́ти, ся. См. Росколочувати, ся.
Росколо́чувати, чую, єш, сов. в. росколоти́ти, чу́, тиш, гл. Разбалтывать, разболтать, взболтать (жидкость). І вскочив голий п. у росколочену сажу. Грин. II. 161. Росколотили сметану.
Росколупа́ти. См. Росколуплювати.
Росколу́плювати, люю, єш и росколу́пувати, пую, єш, сов. в. росколупа́ти, па́ю, єш, гл. Расковыривать, расковырять.
Роско́лювати, люю, єш, сов. в. росколо́ти, лю́, леш, гл. Раскалывать, расколоть.
Роско́люватина, ни, ж. = Росколина. Борз. у.
Роско́люватися, лююся, єшся, сов. в. росколо́тися, лю́ся, лешся, гл. Раскалываться, расколоться. Камінь.... росколовся надвоє. Левиц. Пов. 263.
Роскома́шувати, шую, єш, гл. Разбрасывать, сорить деньгами. Новомоск. у.
Роскомпонува́ти, ну́ю, єш, гл. Сообразить. Ти їй тілько стань на догад закидати, а вона вже й роскомпонувала, що куди йде і до чого. Кв. II. 196.
Роскопа́ти, ся. См. Роскопувати, ся.
Роскопоти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Раскошелиться. Оце я, бабусе моя, зайшла була до своїх та и роскопотилась на кілька вісьмушок. Харьк.
Роско́пувати, пую, єш, сов. в. роскопа́ти, па́ю, єш, гл. Раскапывать, раскопать, разрывать, разрыть. Стали вони роскопувати тую гору. Рудч. Ск. I. 31.
Роско́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. роскопа́тися, па́юся, єшся, гл. Раскапываться, раскопаться, разрываться, разрыться. Та гора роскопується, Дніпр туди йде. Рудч. Ск. I. 146.
Роскорени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Разростись, распространиться, размножиться. КС. 1883. III. 670. Перед вікнами роскоренився широкий кущ бузку. Левиц. I. 72. Рід.... роскоренився великий та дужий. Мир. ХРВ. 120. Я бачив, як дурний роскоренився, то я прокляв його оселю марну. К. Іов. 11.
Роскорпа́ти, па́ю, єш, гл. Расковырять.
Роскорчо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. роскорчува́тися, чу́юся, єшся, гл. Куститься, раскуститься.
Роскоси́тися, шу́ся, сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а тут дощ. Харьк.
Роско́тистий, а, е. 1) Легкій на ходу. Цей віз роскотистий. 2) Покатый. Роскотисте місце.
Роскоти́ти, ся. См. Роскочувати, ся.
Роскоха́ти, ха́ю, єш, гл. 1) Возбудить любовь. Хочеш мене роскохати, а після ся посміяти. Чуб. V. 106. 2) О скотѣ: раскормить.
Роскоха́тися, ха́юся, єшся, гл. Воспылать любовью. Бідахи, роскохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали, схнуть. МВ. (О. 1862. III. 40).
Роско́чувати, чую, єш, сов. в. роскоти́ти, чу́, тиш, гл. Раскатывать, раскатить.
Роско́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. роскоти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Раскатываться, раскатиться. Було в мене три орішки, та всі роскотились. Чуб. V. 200. Гріш круглий — роскотиться. Ном. № 9924. 2) Разбредаться, разбрестись, разойтись въ разныя стороны. Та ви ж, мої діточки, роскотилися, як горох при дорозі. Мил. 216. Вівці.... роскотилися по толоці, щипаючи.... травицю. Мир. ХРВ. 50. 3) О звукѣ: раздаваться, раздаться, разнестись. Роскотиться по небу глас потужний. К. Іов. 81. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується. МВ. II. 182.
Роскошелю́б, ба, м. Сибаритъ. Обудилися турки роскошелюби. МВ. III. 62.
Роскоши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. 1) Расположиться. 2) Жить въ довольствѣ. Г. Барв. 518. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою. Нп. Г. Барв. 285.
Роско́шич, ча, м. Расточитель. Покошичі-роскошичі: хто прийде в жупані, то пійде без свитки. Ном. № 13450.
Роскоші́ти, ші́ю, єш, гл. Дѣлаться роскошнѣе. Коси у їх роскошіють. Г. Барв. 293.
Роско́шкати, каю, єш, гл. Взъерошить.
Роско́шлати, лаю, єш, гл. = Роскошкати. Роскошлати волосся. Чуб.
Роско́шонька, ки, ж. Ум. отъ роскіш.
Роскоштува́ти, ту́ю, єш, гл. = Роскуштувати.
