Словарь української мови (1924)/росколочувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росколочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Росколо́чувати, чую, єш, сов. в. росколоти́ти, чу́, тиш, гл. Разбалтывать, разболтать, взболтать (жидкость). І вскочив голий п. у росколочену сажу. Грин. II. 161. Росколотили сметану.