Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/543

Ця сторінка вичитана

дить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате. Волч. у.

Ро́донька, ки, ж. Ум. отъ родина.

Ро́доньків, кова, ве, прил. отъ ум. родонько : принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родоньків. Маркев. 139.

Ро́донько, ка, родо́чок, чка, м. Ум. отъ рід.

Родю́чий, а, е. Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. ХС. I. 75. Родюча земля. Родюче дерево. Мил. 172.

Родю́чина, ни, ж. Дикія плодовыя деревья. Харьк. г.

Родю́чість, чости, ж. Плодородіе, плодовитость. Желех.

Родю́щий, а, е = Родючий. І з неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.

Роє́нний, а, е. Къ рою относящійся, отъ роя, роенія полученный. У мене половина бджіл роєнних, а половина не роєнних. Волч. у.

Роє́чок, чка, м. Ум. отъ рій.

Ро́жа, жі, ж. 1) Роза, Rosa centifolia. Также по́вна ро́жа, па́нська рожа. Моя врода, як повная рожа. Макс. Сидить Олена між дружок як повна рожа. МВ. II. 66. Ой ти, дівчино, повная роже! Нп. Цвів кущ панської рожі. Левиц. I. 23. 2) Гаєва́ ро́жа. Шиповникъ. МВ. I. 156. 3) Мальва. Соба́ча ро́жа. а) Althaea officinalis L. ЗЮЗО. I. 111. б) Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. I. 175, 126. 4) Чо́рна ро́жа. Раст. Althaea rosea. Вх. Пч. I. 8. То-же горо́дня ро́жа. ЗЮЗО. I. 174. 5) Ро́жа по́вна. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 6) — польова́. Раст. Lavatera thuringiaca. Лв. 99. 7) — переви́та, подлу́жна, польова́. Роды писанокъ. КС. 1891. VI. 375. 8) Родъ дѣтской игры. Ив. 63. Ум. Ро́женька, роже́ночка. Ішов милий гіронькою, мила під горою; зацвів милий роженькою, мила калиною. Чуб. V. 266. Та чи мак, чи рожа на дворі процвітає? А ні мак, ні роженочка, дочко моя, а то ж твоя челядь гуля. КС. 1883. II. 376.

Рожаї́стий, а, е. Многоплодный. Мнж. 191. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам. Канев. у.

Рожа́й, жаю, м. = Врожай. Під рожай проса каші наїсися.

Рожа́ний, а, е. 1) Розовый. 2) Мальвовый.

Рожа́ти, жа́ю, єш, гл. Раждать. Одна мати рожає, та не один обичай дає. Ном. № 7917.

Рожа́тися, жа́юся, єшся, гл. Раждаться. Ном. № 5575.

Рожда́ти(ся), да́ю(ся), єш(ся), гл. = Рожати, ся.

Рожде́нець, нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні. Харьк.

Рожде́ний, а, е. Прирожденный. Рождена відьма. ХС. VII. 449. Відьми є рождені і вчені. Драг. 68.

Рожде́ник, ка, м. Родитель. Рк. Левиц.

Рожде́ниця, ці, ж. 1) Родительница. Подайте милостини за свою рожденицю, за своїх покревних. Рк. Левиц. Васильк. у. 2) Роженица. Приспори рождениці, хрещениці, раби Божої Явдохи покорму.... Приспори рождениці, молитвяниці, хрещениці, раби божої Явдосі дитя годувати. Мил. 25.

Рожде́нка, ки, ж. Уроженка. Яка ж я приблуда не цього світа? Я тутешня рожденка. Васильк. у.

Рожде́ння, ня, с. 1) Рожденіе. Ой був же я на рожденні в Діви Марії, породила Діва сина в яслах на сіні. Чуб. III. 368. 2) Потомство. Жаль свого рождення. Кв. Наслідує тобі твій син, твоє рождення. К. Псал. 300.

Роже́вий, а, е. 1) Розовый. Шевч. 62. Грин. III. 3. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку. Мет. 120. 2) Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. 3) Названіе сорта плахти. КС. 1893. XII. 448.

Роже́во, нар. Розовымъ цвѣтомъ, розово. Тілько з краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. II. 188. І синьо, й рожево коло тії хатки. МВ. I. 18.

Роже́н, жна́, м. 1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен. Ном. № 13199. 2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Г. Барв. 323. Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце. Чуб. V. 10.

Ро́женочка, ро́женька, ки, ж. Ум. отъ рожа.

Ро́жин, на, не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ. Чуб. III. 100.

Рожи́на, ни, ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283.

Рожі́вка, ки, ж. 1) = Рожа? Щипліте