Словарь української мови (1924)/родина
| ◀ родимий | Словарь української мови Р родина |
родини ▶ |
|
Роди́на, ни, ж. 1) Родня, родные. Чуб. V. 123, 423, 849, 886; I. 217. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. Ном. № 1440. Що воно за родина, як мене не родила. Ном. № 9379. Твій син Алкид, твоя дитина, єдиная твоя родина. Шевч. 606. 2) Семейство. Галиц. Ум. Роди́нка, роди́нонька, роди́ночка, ро́донька. Чуб. V. 324, Мет. 106. Підожди ж ти, (смерте), час-годину, поки зберу всю родину!… Поки родонька, зійшлася, душа з тілом розійшлася. Грип. III. 143.