Різни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. 1) Отличаться, различаться. 2) Отдѣляться, расходиться, разставаться. Оттак на березі Каяли брати різнились, бо не стало крови-вина. Шевч. 646.
Різни́ці, ць, ж. 1) Бойни, скотобойни. Лемішка випасував на степах товар до різниць. Левиц. I. 239. 2) Мясная лавка, мясной рядъ. Пристав, мов собака до різниць. Ном. № 9567.
Різни́цький, а, е. Мясничій. Мнж. 170. Цехи: різницький, коновальський. Котл. Ен. Худенький, як різницький стовпчик. Ном. № 8582.
Різниче́нко, ка, м. Сынъ мясника или торговца мясомъ.
Різни́чий, а, е = Різницький. Різничий обух. Г. Барв. 27.
Різни́чити, чу, чиш, гл. = Різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником. Екатериносл. у.
Різни́чка, ки, ж. Жена мясника.
Рі́зно, нар. 1) Различно, не одинаково. На довгому віку, як на довгій ниві, різно буває. Ном. № 9894. 2) Отдѣльно. Всі курочки до купочки, півень ходить різно. Нп. 3) Врозь, въ разныя стороны. Ой ви, тучі громовії, розійдітесь різно. Нп. Ей да оце ж тобі, да молодий козаче, аж три доріженьки різно: ей, що одна на Дін, а другая у Крим по сіль, а третя да на те Запорожжа. Чуб. V. 112.
Різнома́сткий, а, е. Разноцвѣтный.
Різноці́я, ці́ї, ж. Разногласіе, разбродъ. К. ЦН. 239, 255.
Різну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) См. Різати. 2) Ударить, хватить. Узяв дручок та як різне його по голові, що трохи очі не повилазили. Рудч. Ск. I. 68.
Різня́, ні́, ж. 1) Бойня. Н.-Волын. у. 2) Убой. Грин. III. 283. Волів женуть на різню. Остер. у.
Різови́ни, вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 461.
Різоватець, тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. См. Лепішник.
Різови́ння, ня, с. = Різовини. Вх. Лем. 461.
Різону́ти, ну́, не́ш, гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь. Кв. II. 315.
Рі́зочка, ки, ж. 1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і б'є того ужа. Чуб. II. 60. 2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко! Чуб. III. 44.
Різу́н, на́, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Різь, зі, ж. 1) Рѣзь. 2) Рѣзьба. Ми наняли маляра, щоб образи у церкву помалював та й різь позлотив, бо гарний силно канастас таки у нас. Канев. у.
Різьба́, би́, ж. Рѣзьба, рѣзная работа. Шух. I. 192. Дорогу різьбу рубають. К. Псал. 169.
Різьбо́ваний, а, е. Рѣзной. Стовпи різьбовані церковні. К. Псал. 320.
Різьбя́р, ра, м. = Різбарь. Шух. I. 245, 318.
Різьбя́рство, ва, с. Искусство рѣзчика. Шух. I. 292.
Рій, роя́, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Мет. 169. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. Ном. № 11862. За думою дума роєм вилітає. Шевч. 230. Ум. Ройо́к, роє́чок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97.
Рійба́, би́, ж. Роеніе, время роенія пчелъ. Черк. у. Вже сонечко дошкуляє — отто рійба піде. Подольск. г.
Рі́йно, нар. Много роевъ. Дай оке ті, Боже, й а в полі буйно, й а в полі буйно, в оборі плідно, в оборі плідно, в пасіці рійно. Kolb. I. 99.
Рік, ро́ку, м. Годъ. Мет. 70, 56. Рік не вік. Ном. Минулися тії роки, що роспирали пироги боки. Ном. Сього́ ро́ку. Въ этомъ году. Року 1903. Въ 1903 году. Року 1160 Изяслав Давидович привів половців. К. (О. 1861. IX. 103). Ро́ку Божого. Въ лѣто отъ нарожденія Христова. Що-ро́ку. Ежегодно, каждый годъ. Левиц. I. 142. До ро́ку, на́ рік. Черезъ годъ. Чекай мене, дівчино, до року. Чуб. V. 1108. Не журися, серце моє, на рік сподівайся. Подольск. г. То-рік, поза-то-рік = Торік, позаторік. Ум. Річо́к, рочо́к. Чуб. V. 749.
Рілля́, лі́, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150.
Рільни́к, ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.
Рільни́цтво, ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество.
Рімна́ти, на́ю, єш, гл. = Рівняти. Розстання з милим смерті ся рімнає. Ном. № 8782.
Рімнина́, ни́, ж. = Рівнина. Рімнина
