метра: ползти. П'ядит усениця. Вх. Лем. 459. 3) Стремиться, достигать, добиться. Вх. Лем. 459.
П'ядь, ди и ді, ж. Пядь, мѣра около четверти аршина. На три п'яді завдовшки. Грин. III. 326. Піл — на п'ядь дошка од дошки. Мир. ХРВ. 24. Прибуло дня на курячу п'ядь. Чуб. I. 245.
П'я́лечка, чо́к, мн. Ум. отъ п'яльці.
П'яли́ло. См. П'яло.
П'я́лка, ки, ж. Пищепріемный каналъ. Вх. Лем. 459.
П'я́ло и п'яли́ло, ла, с. 1) Вилки, на которыхъ развѣшиваютъ кожи и т. п. Харьк. г. 2) мн. П'яла. См. П'їла.
П'я́льці и п'я́льця, ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. Ум. П'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
П'яне́нний, а, е. Сильно пьяный. Молодий Петро п'яненний лежить. Грин. III. 7.
П'яни́й, а, е. 1) Пьяный. П'яний, як чіп, — як земля, — як ніч, — як квач, — аж валяється, — хоч візьми та й викрути, — що й стежки не бачить. Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. Буде твоя головка що-день п'яна. Мет. 125. Під п'я́ну руч. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) П'я́на барабо́ля. Порода картофеля. МУЕ. I. 101. Ум. П'яне́нький. Ой учора ізвечора п'яненька була. Грин. III. 273.
П'яни́цтво, ва, с. Пьянство.
П'яницю́га, ги, об. = П'янюга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
П'яни́ця, ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. Мет. 67. 2) Родъ игры въ карты. Ум. П'яни́чка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку. Мет. 37.
П'яни́чка, ки, об. ум. отъ п'яниця. Пьянчужка. Марк. 57.
П'яні́сінький, а, е. Совершенно пьяный, пьянехонькій. Харьк. у.
П'яні́ти, ні́ю, єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
П'я́но, нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити. МВ. (О. 1862. III. 40).
П'я́нство, ва, с. Пьянство.
П'янува́тий, а, е. Немного пьяный, выпивши. Черк. у.
П'янчити, чу, чиш, гл. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п'янчили. Гн. II. 72.
П'яню́га, ги, об. Ув. отъ п'яниця. Харьк. Ув. П'яню́жище.
П'яню́жка, ки, об. = П'яничка. О. 1861. XI. Св. 71.
П'я́сти, пну, пнеш, гл. Пялить, напяливать.
П'ясти́ся, пну́ся, пне́шся, гл. 1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П'явсь, п'явсь на ту гору, — не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти. Чуб. I. 250. П'явся до гетьманування на Вкраїні. К. ХП. 11. 2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п'явсь-п'явсь, п'явсь-п'явсь, — не порвав. Чуб. II. 288. Ми чотирі годи п'ялися, платячи аренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю. Волч. у.
П'ята́, ти́, ж. Пята, пятка. Находилася, аж на п'яти не стану, — так болять. Кіев. у. Видні п'яти і пальці, де ступить, — босої ноги слід пише. Дума. П'ята́ми накива́ти. Убѣжать. П'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. I. 5. І той панові Хмельницькому ще й голими п'ятами накивав. АД. II. 27.
П'ята́к, ка́, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. Ум. П'ятачо́к.
П'ятако́вий, а, е = П'яташний. Желех.
П'ята́ччя, чя, с. соб. Пятаки. Г. Барв. 65. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали). Мкр. Н. 4.
П'ята́шний, а, е. Стоющій пятакъ. Це пряники п'яташні. Харьк. г.
П'ятдеся́т, тьо́х, числ. Пятьдесятъ.
П'ятдеся́теро, числ. Пятьдесятъ. Садовить їх купами по п'ятдесятеро. Єв. Л. IX. 14.
П'ятдеся́тий, а, е. Пятидесятый. Желех.
П'ятдеся́тка, ки, ж. Ассигнація въ 50 гульденовъ. Желех.
П'ятдесятолі́тній, я, є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися. Кролев. у.
П'ятеня́тко, ка, с. Въ сказкѣ, шутливо: дитя пятницы. П'ятінка з маленькими п'ятенятками. Мнж. 112.
П'ятери́к, ка, м. 1) Пять штукъ (воловъ). Желех. 2) Свѣчи, которыхъ на фунтъ идетъ пять. Харьк. г. 3) Мѣра жидкости (водки): полведра. Сим. 143. 4) Шлея съ пятью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. 5) Глиняный горшокъ, имѣющій въ діаметрѣ 3¼ вершка. Вас. 181.
П'я́теро, числ. Пятеро. Хиба п'ятеро
