Словарь української мови (1924)/п'яниця
◀ п'яницюга | Словарь української мови П п'яниця |
п'яничка ▶ |
|
П'яни́ця, ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. Мет. 67. 2) Родъ игры въ карты. Ум. П'яни́чка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку. Мет. 37.