Прояви́ти, ся. См. Проявляти, ся.
Проя́вка, ки, ж. Ум. отъ проява.
Проявля́ти, ля́ю, єш, сов. в. прояви́ти, влю́, виш, гл. Обнаруживать, обнаружить.
Проявля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. прояви́тися, влю́ся, вишся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, появиться. Що у нашому селі проявилась новина не велика, не мала. Чуб. V. 1136. Проявився козаченько пане у синьому жупані. Грин. III. 241.
Проязи́чити, чу, чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка. Харьк. у.
Проязи́читися, чуся, чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Проясни́ти, ся. См. Проясняти, ся.
Проясня́ти, ня́ю, єш, сов. в. проясни́ти, ню́, ни́ш, гл. Прояснять, прояснить. Проясни чоло нахмурне. Котл. Ен.
Проясня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. проясни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Проясняться, проясниться. Коли ваш розум проясниться? К. Псал. 218.
Прояча́ти, чу́, чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Пррст! меж. Крикъ, которымъ возвращаютъ назадъ забѣжавшую впередъ овцу. Шух. I. 210.
Пруг, га, м. 1) Кромка, край матеріи. Харьк. г. Борз. у. Нѣжин. у. Прилуц. у. МУЕ. III. 19. 2) Ребро многогранника, (Черк. у.) грань. Мик. 480. 3) = Упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Левиц. I. Мир. ХРВ. 175. 4) мн. Черты. Левиц. Пов. 68. Ум. Пружо́к.
Пруд, ду, м. Быстрое теченіе воды. Там, де вода прудко йде, — ото й пруд. Черниг. у.
Пру́ди́ти, джу, диш, гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Грин. II. 10. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. III. 687.
Пру́ди́тися, джу́ся, дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20.
Пруди́ус, са, ж. = Прутивус. К. ЧР. 128. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила. Нп.
Прудки́й, а́, е́. Быстрый, скорый. Прудка річка. Прудка коза. Левиц. I. 92. Прудка дуже! за поріг не вийдеш, умреш. Шевч.
Пру́дкість, кости, ж. Быстрота, скорость.
Пру́дко, нар. Быстро, скоро. Чуб. I. 74. Жени коні прудко, повертайся хутко. Нп.
Прудковід, во́ду, м. Быстрое теченіе. Александров. у.
Прудко́м, нар. ? Не прудком кажучи. Ном. № 13118.
Прудконо́гий, а, е. Быстро бѣгающій. Збігли сарни прудконогі. Щог. Сл. 67.
Пружи́на, ни, ж. 1) Пружина. Левиц. Пов. 118. Шух. I. 291. 2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ. Сумск. у. Вас. 147. 3) Ловушка для дикихъ утокъ: силокъ, привязанный къ концу гибкой палки, другой конецъ которой укрѣпляется въ днѣ рѣки или кочкѣ. Сим. 20. Подобное же для звѣрей. О. 1862. II. Кух. 62.
Пружи́нуватий, а, е. Упругій. Волч. у.
Пружо́к, жка́, м. 1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки. Сим. 233. 2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки. Новомоск. у.
Пруз, пред. = Проз. Тягти пруз вікно. Рудч. Ск. I. 172.
Прузик, ка, м. Кузнечикъ. Херс. г.
Пру́ні, пруньки́, мн. = Тернослив. Шух. I. 109. Желех.
Прус, са, м. 1) Насѣк. прусакъ. 2) Пруссакъ, житель Пруссіи. Шух. I. 183. Ізвоював москаль пруса. Лукаш. 69.
Пруслук, ка, м. Чемерка безрукавка съ двумя разрѣзами на бокахъ и тремя назади. Лебед. у.
Пру́ський, а, е. Прусскій. Г. Барв. 298.
Прут, та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Грин. III. 657. Бог не карав прутом. Ном. № 53. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Чуб. V. 630. Зелізний прут. Грин. III. 657. Ум. Пру́тик, пруто́чок, пру́тчик. Прутчик… зламав. Млак. 103.
Прути́вус, са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять. Мнж. 43.
Пру́тик, ка, м. 1) Ум. отъ прут. Чуб. I. 50. Гн. I. 40. 2) Родъ мере́жки. (КС. 1893. V. 281. Чуб. VII. 415). Скорѣе: часть мере́жки: рядъ круглыхъ отверстій съ обѣихъ сторонъ; шьется также и отдѣльно — по краямъ полотенца, сорочки.
