Словарь української мови (1924)/пруг

by Борис Грінченко

◀ пррст!

Словарь української мови Борис Грінченко П пруг

пруд ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пруг, га, м. 1) Кромка, край матеріи. Харьк. г. Борз. у. Нѣжин. у. Прилуц. у. МУЕ. III. 19. 2) Ребро многогранника, (Черк. у.) грань. Мик. 480. 3) = Упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Левиц. I. Мир. ХРВ. 175. 4) мн. Черты. Левиц. Пов. 68. Ум. Пружо́к.