Продаве́ць, вця́, м. Продавець. Знає то купець та продавець. Ном. № 9575.
Продагу́ха, хи, ж. Продавщица. Чуб. III. 93.
Про́даж, жу, м. Продажа. Несе молодиця на продаж або птицю, або овощі. Левиц. I. 104. Купля руки пече, а продаж гріє. Ном. № 10493. Ви́ставив груди́ну на про́даж. Видно голую грудь. Ном. № 11226.
Прода́жний, а, е. Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Прода́жник, ка, м. = Продавальник. Мил. 122.
Прода́жність, ности, ж. Продажность. К. Кр. 28.
Прода́й, да́ю, м. = Продаж. На прода́й — для продажи. Вх. Лем. 457.
Прода́нняс. Продажа.
Продармува́ти, му́ю, єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
Прода́ти, ся. См. Продавати, ся.
Прода́ус, са, м. (Продайус?) Великовозрастный ученикъ учебнаго заведенія, имѣющій уже усы. Приходять аж три чвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 137.
Продеклямува́ти, му́ю, єш, гл. Продекламировать.
Проде́ржати, жу, жиш, гл. Продержать.
Проде́рти, ся. См. Продирати, ся.
Продешеви́ти, ся, влю́, ся, ви́ш, ся, гл. Продешевить, слишкомъ дешево продать. Ви ж глядіть, дядьку, не продешевіться. Мир. Пов. II. 47.
Продзвони́ти, ню́, ниш, гл. Прозвонить. Гарбузом продзвонила, редькою прокадила, отут лежи, вражий сину, в ямі. Чуб. V. 797.
Продзеле́нькати, каю, єш, гл. Прозвенѣть.
Продзизча́ти, чу́, чи́ш, гл. Прожужжать.
Продзьо́ба́ти, ба́ю, єш, гл. Проклевать.
Продиви́тися. См. Продивлятися.
Продивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. продиви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) = Передивлятися, передивитися. 2) Проникать, проникнуть взглядомъ. Небо синє, чисте, — ні плямочки, — глибоке, просторе та широке, не продивитись його глибини. Мир. ХРВ. 40. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу. Мир. Пов. II. 102.
Продиво, ва, с. Большое диво, большое чудо. Левиц. I. 172. На продиво була вродлива. Г. Барв. 217.
Продима́ти, ма́ю, єш, сов. в. проду́ти, дму́, дме́ш, гл. Продувать, продуть. Ном. № 158, стр. 295. Така хата, що наскрізь продимає. Харьк. Добри-вечір, кумо моя! чи продула місце, та щоб мені з твоїм милим вечеряти сісти? — Ой щоб же ти, кумо моя, цього не діждала, щоб я тобі з моїм милим місце продимала. Грин. III. 350.
Продими́ти, ся. См. Продимляти, ся.
Продимля́ти, ля́ю, єш, сов. в. продими́ти, млю́, ми́ш, гл. Прокапчивать, прокоптить.
Продимля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. продими́тися, млю́ся, ми́шся, гл. Прокапчиваться, прокоптиться.
Продира́ти, ра́ю, єш, сов. в. проде́рти, деру́, ре́ш, гл. Продирать, продрать. Лізе на хату, продер стріху та й лапає в те місце, де сало висіло. Рудч. Ск. I. 193. Не продереш очі, то продереш калитку. Ном. № 9970.
Продира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. проде́ртися, ру́ся, ре́шся, гл. Пробираться, пробраться сквозь что. Щось… затріщало, продираючись між кущами. Стор. МПр. 81. Почали вони поміж тими кущами продиратися. КС. 1882. XII. 590.
Проди́рини, рин, ж. мн. = Похрестини. Мил. 27.
Проди́хатися, хаюся, єшся, гл. Отдышаться, освѣжиться, дыша чистымъ воздухомъ. Збіраються в Дорньах, хто пішки, хто возком, продихатись в гаях, бо день був дуже шпаркий. К. Дз. 141.
Продівува́ти, ву́ю, єш, гл. Прожить въ дѣвицахъ. Чи вік же їй продівувать, зносити брівоньки ні за що. Шевч. 586.
Продідува́ти, ду́ю, єш, гл. Прожить старикомъ.
Продійма́ти, ма́ю, єш, гл. = Продимати. Як одсунеш кватирку, то так тебе вітрець продіймає. Волч. у.
Проділи́ти. См. Проділяти.
Про́діль, лю, м. Проборъ въ прическѣ. Чуб. VII. 422. Дай, синку, я розділю тобі проділь. Левиц. I. 262.
Проділя́ти, ля́ю, єш, сов. в. проділи́ти, лю́, лиш, гл. Дѣлать, сдѣлать проборъ на головѣ. Вмієте ви проділити проділь по панській? Левиц. I. 262.
Про́дір, ра, м. = Протір. ЕЗ. V. 188.
Продіркува́ти, ку́ю, єш, гл. Продыравить. Конот. у.
Продлу́батися, баюся, єшся, гл. Про-
