Прітьма не можна давати становому гроші, а то ще й.... Каменец. у.
Пріч, нар. = Геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.
Прі́чка, ки, ж. Невѣста, милая. Желех. Прощай, же ти, стара нене, та й ти, любая прічко! Гол. I. 6.
Прі́чки, нар. = Пріч. Мил. Св. 54. Збіраюся з паном прічки против темненької нічки. Гол. I. 71.
Про, пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. Посл. 2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. Нп. Про ме́не. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно. 3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Посл. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять. Посл. 4) Про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був. МВ. II. 21. 5) Про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив? К. Іов. 9.
Про́ба, би, ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. Про́бу зніма́ти. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали. Новомоск. у.
Проба́бити, блю, биш, гл. Прожить, занимаясь акушерствомъ.
Пробабува́ти, бу́ю, єш, гл. = Пробабити.
Проба́вити, влю, виш, гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).
Проба́витися, влюся, вишся, гл. Промедлить, промѣшкать.
Пробазі́кати, кає, єш, гл. Проболтать, проговорить.
Пробайдикува́ти, ку́ю, єш, гл. Пробаклушничать.
Пробала́кати, каю, єш, гл. Проговорить, проболтать. Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа. Левиц. I. 38.
Пробала́катися, каюся, єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр. (Залюбовск.).
Пробалува́ти, лу́ю, єш, гл. ? Юж моя миленька за иншого пішла. Ней іде, ней іде, нехай пробалує, ней ю колька возьме, ней ся забанує. Гол. I. 337.
Пробаляндря́сити, шу, сиш, гл. = Пробазікати.
Проба́нт, та, м. Опытный человѣкъ. Вх. Лем. 457.
Проба́нтний, а, е. Опытный. Вх. Лем. 457.
Пробату́ритися, рюся, ришся, гл. = Прочуматися. Вх. Лем. 457.
Проба́ція, ції, ж. Проба, испытаніе. Славяносерб. у.
Пробача́ти, ча́ю, єш, сов. в. проба́чити, чу, чиш, гл. Прощать, простить, извинять, извинить. Пробачте, гості мої: не скупость, така спроможность. Ном. № 12025.
Пробаче́ння, ня, с. Извиненіе, прощеніе. Почав просити в неї пробачення. Левиц. Пов. 56.
Проба́чити. См. Пробачати.
Пробе́вкати, каю, єш, гл. 1) Прозвонить (на колокольнѣ). 2) Пробездѣльничать, прогулять извѣстное время. Лохв. у.
Пробелькота́ти, чу́, чеш, пробелькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Пробормотать, пролепетать. Еге, — пробелькотіли гайдамаки, низенько вклонившись. Стор. II. 62.
Пробенкетува́ти, ту́ю, єш, гл. Пропировать.
Проберегти́, режу́, же́ш, гл. Простеречь извѣстное время. Став берегти той сад і проберіг три дні. Грин. I. 64.
Пробесі́дувати, дую, єш, гл. Проговорить, сказать. Кріль пробесідував до Петра: „Што ж ти потребуєш, хлопку?“ Гн. I. 193.
Проби́ванка, ки, ж. = Пробуток. Ей родино, родинонько, та й родичі мої! Прийдіт, прийдіт посмотріти пробиванки мої. Гол. II. 451.
Пробива́ти, ва́ю, єш, сов. в. проби́ти, б'ю́, є́ш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Ном. № 3813. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. Рудч. Ск. I. 166. Голово́ю стіни́ не проб'є́ш. Плетью обуха не перешибешь. Ном. № 5257. 2) Протыкать, проткнуть, проколоть. Чогось моє серце як ножем пробито. Чуб. V. 3. Прострѣливать, прострѣлить. Ой пливе щука з Кременчука да пробитая з лука. О. 1861. XI. 9. (Нп.).
Пробива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. проби́тися, б'ю́ся, єшся, гл. 1) Пробиться,