ладновуватися, приладнатися. Лекше ж таки одному чоловікові приладиться до цілої громади. О. 1862. IX. 125.
Приладна́ти, ся. См. Приладновувати, ся.
При́ладний, а, е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна. МВ. II. 140.
Приладно́вувати, вую, єш, сов. в. приладна́ти, на́ю, єш, гл. Прилаживать, приладить.
Приладно́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. приладна́тися, на́юся, єшся, гл. Прилаживаться, приладиться.
Прила́зити, ла́жу, зиш, сов. в. прилі́зти, лі́зу, зеш, гл. Приползать, приползти, прилѣзать, прилѣзть. Прилізла… чорна гадина. Чуб. V. 734.
Прила́скувати, кую, єш, гл. Ласкать. Треба вола приласкувати, як запрягаєш. Павлогр. у.
Прилата́ти. См. Прилатувати.
Прила́тувати, тую, єш, сов. в. прилата́ти, та́ю, єш, гл. Пришивать, пришить заплату. А ні приши́ти, а ні прилата́ти. Ничего нельзя сдѣлать. Ном. № 7625.
Прилашто́вувати, вую, єш, сов. в. прилаштува́ти, ту́ю, єш, гл. Придѣлывать, придѣлать, прилаживать, приладить, пригнать.
Прила́щитися, щуся, щишся, гл. Приласкаться. Нехай вода прилащиться до його, і знов воно зелене пустить листя. К. Іов. 30.
Приле́глий, а, е. 1) Прѣлый. Прилегле жито. Харьк. 2) Примыкающій, сосѣдній. Опинилася на улиці прилеглій. МВ. III. 32.
Приле́жати, жу, жиш, гл. Полежать. Так заболіло в животі, шо оце трохи й прилежала. Пирят. у.
Приле́жний, а, е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. НВолын. у.
Приле́мзати, заю, єш, гл. Приплестись, притащиться. Насилу прилемзали додому. Полт.
Прилену́ти, ну́, не́ш, гл. = Прилинути. Ой прийди або прилени ти соколоньком до мене. Мет. 60.
Прилепе́ткуватий, а, е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата. Мил. 105.
Приле́пистий, а, е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. Приле́писта соро́чка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками. Павлогр. у.
Прилести́тися. См. Прилещатися.
Прилеті́ти. См. Прилітати.
Прилеща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. прилести́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Подольщаться, подольститься. От вона до його прилестилась та й питається раз у його: „Чи єсть, каже, на світі такий чоловік, щоб тебе подужав?“ ЗОЮР. II. 28.
Прилива́ти, ва́ю, єш, сов. в. прили́ти, ллю́, ллє́ш, гл. 1) Поливать, полить. Мил. 197. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Мет. 22. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. Мир. Пов. II. 121. 2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь. Чуб. II. 149.
Прилига́ти, га́ю, єш, гл. Привязать нали́гачем (воловъ).
Прили́за, зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Прилиза́ти, ся. См. Прилизувати, ся.
Прили́зувати, зую, єш, сов. в. прилиза́ти, жу́, жеш, гл. 1) Прилизывать, прилизать языкомъ. 2) Причесывать, причесать.
Прили́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. прилиза́тися, жу́ся, жешся, гл. 1) Прилизываться, прилизаться языкомъ. 2) Гладко причесываться, причесаться. Схопиться раненько, зараз миється, прилизується до дзеркальця. Левиц. I. 277.
Прили́ну́ти, ну, неш, гл. 1) Прилетѣть. Коли б я зозуля, то я б крилечка мала.... прилинула б до двора. Мет. 54. 2) Быстро придти, пріѣхать, появиться. Рад же б я, милая моя, та до тебе прилинути. Мет.
Прилип, пу, м. Раст. Galium aparine. Вх. Зн. II. 32.
Прилипа́ти, па́ю, єш, сов. в. прили́п(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Прилипать, прилипнуть. 2) Приставать, пристать. Прилип до мене, як шевська смола до чобота. Ном. № 2750.
Прили́пчик, ка, м. Эпитетъ чі́пчика, очі́пка въ свад. пѣснѣ. (Чуб. IV. 432). Вже мені бинда обридла, а вже ж мені чіпчик прилипчик — т. е. мов прили́п до голови́ — такъ хорошо пришелся.
Прили́ти. См. Приливати.
Приличкува́ти, ку́ю, єш, гл. У столяровъ: пригнать.
Прилі́г, ло́гу, м. 1) Боковая часть сѣдла. Шух. I. 252. 2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. I. 307.
