Словарь української мови (1924)/прилітати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прилітати
Берлін: Українське слово, 1924

Приліта́ти, та́ю, єш, сов. в. прилеті́ти, лечу́, ти́ш, гл. 1) Прилетать, прилетѣть. Прилітає зозуленька над ними кувати. Шевч. 32. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити од родоньку вісти. Чуб. V. 222. Прилетів орел з чорної хмари. Мет. 167. 2) Быстро приходить, придти, пріѣхать, прибыть.