мучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Чуб. III. 353. См. Предків'я.
Предоку́чити, чу, чиш, гл. Надоѣсть. Уже ж мені та й предокучило під віконцем стоячи, твою волю волячи, тебе дожидаючи. Чуб. V. 83.
Предста́витися. См. Представлятися.
Представля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. предста́витися, влюся, вишся, гл. Привиживаться, привидѣться. То представиться Алкан-пашаті трапезондському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Лукаш. 16.
I. Пре́дся, нар. = Предці.
II. Пре́дся, прил. Предъ симъ бывшая. Встрѣчено только въ ж. р. К. ЧР. 426. Предся Русь. К. ЧР. 70. Вбачати в нас щиру предсю Русь. К. Гр. К. 4.
Предузві́лля, ля, с. = Предозвілля. О. 1862. IX. 69.
Пре́дці, пре́дця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять. Гол. I. 304.
Пре́жній, я, є. Прежній. Як би була прежняя розмова. Чуб. V. 531.
През, нар. = Через. През Христові страсті не маєш щастя у пеклі. Чуб. III. 17.
Пре́звірх, нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Прези́рство, ва, с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою. Котл. НП. 373.
Презмага́ти, га́ю, єш, гл. Одолѣвать, побѣждать. За кису світ увесь не мирить; що й у панів, да й то вона все презмагає. Г. Барв. 448.
Прейма, нар. По крайней мѣрѣ. Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зіму зімувати. Св. Л. 69. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136.
Прекла́дати, да́ю, єш, гл. — над що. Предпочитать чему. К. ПС. 94. О, божевільна! де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати. К. ЦН. 203. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз. 13.
Прекра́сен, сна, не, прекра́сний, а, е. Прекрасный, чрезвычайно красивый. Молоденький козаченьку, словами прекрасен. Чуб. V. 185. Ти, дівчино, ти прекрасна, як на небі зоря ясна. Грин. III. 241. Ой світе мій ясний, ой світе прекрасний. Мет. 80.
Прекра́сно, нар. Чрезвычайно красиво. Прекрасно вберися. Грин. III. 343.
Прем, нар. = Притьмом. В мене шия чиста… що-дня мию, хиба вже прем часу не маю. Св. Л. 171.
Премиле́нний, а, е. Очень милый. Що то за премиленний чоловік у тії жінки. Черк. у.
Пре́міч, мочі, ж. Сила, наибольшая сила. З усієї премочі смикнув. Константиногр. у.
Прему́дрий, а, е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять. Шевч. 213. 2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку. Нп.
Прему́дрість, рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість? К. Іов. 32.
Прему́дро, нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.
Преномера́нт, та, м. Подписчикъ. Чи багато в тебе преномерантів на „Записки о Южн. Руси“? Шевч. (О. 1862. V. 10).
Преогорча́ти, ча́ю, єш, сов. в. преогорчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Сильно огорчать, огорчить. Лучче йому з нудьги загинути, ніж пан-отця навік преогорчити. К. ЧР. 234.
Пре́пір, ру, м. = Припір. Мнж. 181.
Преподо́битися, блюся, бишся, гл. Сдѣлаться преподобнымъ, святымъ; сдѣлаться угоднымъ Богу. — В потайники пустіть огонь!.. — „Постривайте, не вбивайте: там моя Оксана. Годиночку, батьки мої! Я її достану!“ — Добре, добре!.. Залізняче, гукни, щоб палили. Преподобиться з ляхами!.. Шевч. 189. Царь Давид… колись преподобився Богові. Драг. 98.
Преподо́бний, а, е. 1) Преподобный, праведный, святой. Не зовіте преподобним лютого Нерона. Шевч. 2) Красивый, прекрасный. Преподобна дівчина. Чуб. V. 19.
Преподо́бник, ка, м. Преподобный, угодникъ, праведникъ. К. Бай. 45.
Преподо́бниця, ці, ж. 1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. I. 287. 2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546.
Преспо́дниця, ці, ж. Преисподняя. Та й укинув його в темницю, та й глибокую пресподницю. Чуб. V. 1021.
Престі́л, то́лу, м. 1) Престолъ, тронъ. Шух. I. 39. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. I. 52. 2) Пре-
