зать, подрѣзать. Рукава трохи обчикрижу. Гліб.
Обчи́мхати, хаю, єш, гл. = Обчухрати. Дуби… обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на дрючку. Св. Л. 306.
Обчи́стити. См. Обчищати.
Обчища́ти, ща́ю, єш, сов. в. обчи́стити, щу, стиш, гл. Обчищать, обчистить. Криничка і говорить: „дівчино голубонько, обчисть мене“. Рудч. Ск. II. 55.
Обчі́кувати, кую, єш, гл. = Очікувати. Гол. II. 709.
Обчіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу. Вх. Зн. 43.
Обчі́ркач, ча, м. Цыркуль. Вас. 147.
Обчі́ркувати, кую, єш, сов. в. обчерка́ти, каю, єш и обчеркну́ти, ну́, неш, гл. Очерчивать, очертить, очеркнуть, провести черту вокругъ. Обчеркнуть курячим зубом. Ном. № 13369. Обчеркни тим прикілком круг себе, скільки зможеш. Грин. I. 67.
Обчі́ркуватися, куюся, ишся, сов. в. обчеркну́тися, кну́ся, нешся, гл. Очерчивать, очертить вокругъ себя черту.
Обчі́сувати, сую, єш, сов. в. обчеса́ти, чешу́, шеш, гл. — кого́. Расчесывать, чесать кого-либо постоянно. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать, треба й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать. Мил. 222.
Обчо́вгати, гаю, єш, гл. Обтереть, ободрать треніемъ (обувь). Обчовгав зовсім підошви в чоботях. Васильк. у.
Обчорни́ти, ню́, ни́ш, гл. Очернить.
Обчу́ти, чу́ю, єш, гл. Услышать. Як го обчули (що співав), так го обскочили. Гол. II. 700.
Обчу́хати, хаю, єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется). Сим. 197.
Обчухра́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. Васильк. у. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав. Греб. 381. 2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки. Левиц. Пов. 190.
Обша́рпанець, нця, м. Оборванецъ.
Обша́рпати, паю, єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. I. 133. Прогуля… усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. I. 204.
Обша́рпатися, паюся, єшся, гл. Оборваться, обноситься.
Обшахра́ти, ра́ю, єш, гл. Обмошенничать.
Обшеретува́ти, ту́ю, єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Обши́ванка, ки, ж. Лодка, обшитая шелевками.
Обшива́ння, ня, с. Обшиваніе.
Обшива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обши́ти, ши́ю, єш, гл. 1) Обшивать, обшить. 2) — кого́. Шить, пошить для кого необходимое бѣлье, одежду. А четверта хусти пере, а п'ята обшиє. Гол. Хто мене буде обшивать? Мил. 221. 3) Покрывать, покрыть, обшивать, обшить (кузовъ телѣги лубомъ, крышу и пр.). Обшиті вози. Чуб. VII. 404. Церкву новим ґонтом обшив. МВ. I. 65.
Обшива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. обши́тися, ши́юся, єшся, гл. Шить, пошить на себя. Облатався, обшився, став на панка схожий. Левиц. I. 143. Ой є в тебе полотенце, обшиємось, серце. Грин. III. 692.
О́бшивка, ки, ж. 1) Обшивка. Левиц. Пов. 242. 2) Воротъ сорочки. Гол. Од. 65, 75. Шух. I. 120.
Обшивча́стий, а, е. Обшивчасті (уставки). Уставки особымъ образомъ вышитыя. Kolb. I. 48.
О́бширь, рі, ж. 1) Пространство. Земля… ходить круги сонця по великій обширі світу Божого. Дещо. 2) Объемъ. Народню мову не жарт осягнуть усю в її обширі. О. 1861. IV. 34.
Обши́ти, ся. См. Обшивати, ся.
Обшкря́бати, баю, єш, гл. Обскресть.
Обшмага́ти, га́ю, єш, гл. Отстегать, исполосовать. Усю спину обшмагали. Ком. II. 37.
Обшмали́ти, лю́, лиш, гл. = Обсмалити.
Обшмарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Обмазать чѣмъ-либо маслянистымъ, дегтемъ и пр. 2) Обмыть, оббить (дождемъ). Стіни осінні дощі обшмарували, — голими ребрами хата світить. Мир. ХРВ. 174.
Обшматува́ти, ту́ю, єш, гл. Оборвать, изорвать въ куски на комъ одежду. Ввійшов старий у хату обшматований побитий. Грин. II. 171. Обірваний та обшматований який. Мир. ХРВ. 216.
Обшморга́ти. См. Обшморгувати.
Обшморгну́ти. См. Обшморгувати.
Обшмо́ргувати, гую, єш, сов. в. обшморга́ти, га́ю, єш, одн. в. обшморг-
