Словарь української мови (1924)/обчищати
◀ обчистити | Словарь української мови О обчищати |
обчікувати ▶ |
|
Обчища́ти, ща́ю, єш, сов. в. обчи́стити, щу, стиш, гл. Обчищать, обчистить. Криничка і говорить: „дівчино голубонько, обчисть мене“. Рудч. Ск. II. 55.