гл. То-же, что и наклюнутися, но во множествѣ. Вже яйця понакльовувались. НВолын. у.
Понако́вувати, вую, єш, гл. Наковать (во множествѣ).
Понаколо́чувати, чую, єш, гл. Наболтать, намѣшать (во множествѣ). Понаколочувала такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає. Богодух. у.
Понако́лювати, люю, єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала. Пирятин. у.
Понако́пувати, пую, єш, гл. Накопать (во множествѣ). Понакопувать ямки. Чуб. I. 101.
Понако́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Понако́шувати, шую, єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Понакрада́ти, да́ю, єш, гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.
Понакрада́тися, да́ємося, єтеся, гл. Наворовать (во множествѣ). Понакрадалися грошей та й нікому волос з голови не спав. Каменец. у.
Понакрива́ти, ва́ю, єш, гл. Накрыть (во множествѣ). Я понаварював, понапікав, а вони прийшли, повиїдали, листочками понакривали та й пішли. Чуб. III. 73.
Понакрива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Накрыться (о многихъ). Жінки понакривались білими хустками. Ком. II. 56.
Понакри́шувати, шую, єш, гл. Накрошить.
Понакру́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и накрутити, но во множествѣ. Понакручує ґульки (на тілі). Мил. М. 89.
Понакупля́ти, ля́ю, єш, гл. = Понакуповувати. Боже ж, багато всього понакупляли! Славяносерб. у.
Понакупо́вувати, вую, єш, гл. Накупить (во множествѣ). Боже мій! Чого се понакуповували? Я сього не хочу. МВ. (О. 1862. III. 48). Понакуповували хліба та мали його з баришем продавати. Кв.
Понаку́рювати, рюю, єш, гл. Накурить (о многихъ). Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! Харьк. у.
Понала́годжувати, джую, єш, гл. 1) Наготовить, приготовить (во множествѣ). 2) Устроить, наладить (во множествѣ).
Понала́зити, зимо, вите, гл.' Налѣзть (во множествѣ). Чого ви сюди поналазили? Чуб. II. 638.
Понала́мувати, мую, єш, гл. Наломать (во множествѣ).
Понала́тувати, тую, єш, гл. Нашить много заплатъ.
Поналашто́вувати, вую, єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Понале́жуватися, жуємося, єтеся, гл. Належаться (о многихъ).
Поналива́ти, ва́ю, єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води? Гліб.
Понали́гувати, гую, єш, гл. Тоже, что и налигати, но многихъ. Поналигуй волів.
Поналіта́ти, та́ємо, єте, гл. Налетѣть (во множествѣ). Відкіля це оси до нас поналітали? Кіев. у.
Поналі́чувати, чую, єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. I. 285.
Понало́влювати, люю, єш, гл. Наловить (во множествѣ). Усяких пташок поналовлює та й носе продавати. Богодух. у.
Поналу́зувати, зую, єш, гл. Налущить, нащелкать (сѣмячковъ, — во множествѣ). Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто небудь та позамітайте. Пирятин. у.
Поналу́плювати, люю, єш, гл. То-же, что и налупити, но во множествѣ.
Поналу́скувати, кую, єш, гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.
Поналяга́ти, га́ємо, єте, гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.
Поналя́кувати, кую, єш, гл. Напугать (многихъ). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганами, то дідом з торбою. Богодух. у.
Поналя́пувати, пую, єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує. Богодух. у.
Поналя́скувати, кую, єш, гл. Тоже, что и наляскати, но во множествѣ. Также: нахлюскать, наплескать (во многихъ мѣстахъ). Ач як долі поналяскував водою. Кіев. у.
Понама́зувати, зую, єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. I. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Понамайстро́вувати, вую, єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
