Словарь української мови (1924)/понакуповувати
◀ понакупляти | Словарь української мови П понакуповувати |
понакурювати ▶ |
|
Понакупо́вувати, вую, єш, гл. Накупить (во множествѣ). Боже мій! Чого се понакуповували? Я сього не хочу. МВ. (О. 1862. III. 48). Понакуповували хліба та мали його з баришем продавати. Кв.