Позатяга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. Кв. 2) Очі позатяга́ло. Глаза ввалились. Левиц. Пов. 100.
Поза́уш, гл. = Позавуш. Желех.
Позахарчо́вувати, вую, єш, гл. Заморить голодомъ, плохимъ кормомъ (многихъ). Пішли наші корови по руках, зробились такі позахарчовувані. Г. Барв. 54.
Позахлю́пувати, пую, єш, гл. Забрызгать (во множествѣ). Де це ви так сорочки позахлюпували? Богодух. у.
Позахлю́пуватися, пуємося, єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Як підемо по воду та як почнемо одна на одну хлюпати, позахлюпуємось так, що аж тече. Богодух. у.
Позахлява́ти, ва́ємо, єте, гл. Отощать, ослабѣть (о многихъ). Позахлявали так, що не можуть одтягти до його гласу. Грин. III. 349.
Позахо́вувати, вую, єш, гл. Запрятать (во множествѣ). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде. Черниг. у.
Позахо́дити, димо, дите, гл. То-же, что и зайти́, но о многихъ или о многомъ. Козаки після побиванок під Кумейками, на Говтві і Стариці позаходили до якого часу в Московщину. Стор. МПр. 60. Так плакали за ним батько і мати, що трохи в голову не позаходили. Чуб. I. 250.
Позахо́дитися, димося, дитеся, гл. То-же, что и зайти́ся, но о многихъ или о многомъ. Также: поссориться (о многихъ). На другий день щось сі позаходили, а він побив і жінку. Гн. II. 113.
Позахоло́джувати, джую, єш, гл. Застудить (во множествѣ).
Позахоло́нювати, нюємо, єте, гл. Простыть, остыть (во множествѣ). Позахолонювала страва. Константиногр. у.
Позахо́плювати, люю, єш, гл. Захватить (во множествѣ). Де краща земля, то багачі позахоплювали. Харьк. у.
Позацвіта́ти, та́ємо, єте, гл. 1) Зацвѣсть (во множествѣ). Сади позацвітають. Мил. 207. 2) Заплѣсневѣть (во множествѣ). У його меди позацвітали. Чуб. V. 735.
Позацвіта́тися, та́ємося, єтеся, гл. = Позацвітати. На полиці паляниці позацвітались. Чуб. V. 1171.
Позацві́тувати, туємо, єте, гл. = Позацвітати. Ой прийшов до своєй пивниці, а вже ж вина, пива позацвітувані. Гол. I. 116.
Позаціло́вувати, вую, єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Позацько́вувати, вую, єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували. Богодух. у.
Позачаро́вувати, вую, єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Позачи́нювати, нюю, єш, позачиня́ти, ня́ю, єш, гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Грин. III. 147. Позачиняйте віконниці. Ком. II. 83. Ворожечка позачиняні. Мил. Св. 33.
Позачи́туватися, туємося, єтеся, гл. Зачитаться (о многихъ).
Позачі́плювати, люю, єш, гл. Зацѣпить (во множествѣ).
Позачі́сувати, сую, єш, гл. Зачесать (во множествѣ). Чорні кудрі позачісувані. Чуб. V. 995.
Позачі́суватися, суємося, єтеся, гл. Зачесаться (о многихъ). Дивись, як гарно всі дівчата позачісувались, а ти патлата. Харьк. у.
Позашива́ти, ва́ю, єш, гл. Зашить (во множествѣ). Позашивай роспірки в сорочці. Богодух. у.
Позашива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Зашиться (во множ.).
Позашильо́вувати, вую, єш, гл. Задѣлать шалевками во многихъ мѣстахъ.
Позашмо́ргувати, гую, єш, гл. Затянуть (петли и пр. во множествѣ).
Позашпи́лювати, люю, єш, гл. Сколоть, заколоть, зашпилить (во множествѣ).
Позащі́пувати, пую, єш, гл. То-же, что и защіпну́ти, но во множествѣ. У нас двері позащіпувані. Мил. 104.
Позба́вити, влю, виш, гл. Лишить. Най ся багач не хвалить, що мя Гандзі позбавить. Чуб. V. 39. Бодай ти, мати, в світі не жила, що ти Ганнусі життя позбавила. Чуб. V. 54.
Позба́витися, влюся, вишся, гл. Лишиться.
Позбавля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Умертвить (многихъ). Багацько позбавляв Буняка таким способом людей. Драг. 204. 2) Лишить многихъ.
Позбива́ти, ва́ю, єш, гл. То-же, что и зби́ти, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Мнж. 6. Всіх нехай із глудзу позбиває. К. Дз. 44.
Позбива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позби-
