Словарь української мови (1924)/позацвітати

by Борис Грінченко

◀ позахоплювати

Словарь української мови Борис Грінченко П позацвітати

позацвітатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позацвіта́ти, та́ємо, єте, гл. 1) Зацвѣсть (во множествѣ). Сади позацвітають. Мил. 207. 2) Заплѣсневѣть (во множествѣ). У його меди позацвітали. Чуб. V. 735.