Підпекти́. См. Підпікати.
Підпе́ньок, нька, м. = Опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки. Гол. III. 478.
Підпереза́ти, ся. См. Підперізувати, ся.
Підпе́різ, за, м. Поясъ, то, чѣмъ опоясываются. Підперізи розв'язує потужним. К. Іов. 27.
Підпері́зок, зка, м. = Підперіз.
Підпері́зувати, зую, єш, сов. в. підпереза́ти, жу́, жеш, гл. Подпоясывать, подпоясать. Підпережи хлопця. Мати Юрася родила, місяцем обгородила, сонечком підперезала. Мет. 180.
Підпері́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. підпереза́тися, жу́ся, жешся, гл. Подпоясываться, подпоясаться. Підперезалась червоним поясом. Рудч. Ск. I. 55.
Підпе́рти, ся. См. Підпірати, ся.
Підпе́ртя, тя, с. Поддержка, помощь. На підпертя його убозтва.
Підпива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підпи́ти, підіп'ю́, п'єш, гл. Подкучивать, подкутить, выпивать, выпить. Ой п'ють вони, підпивають, Касю їхать підмовляють. Чуб. V. 909. Як підоп'ють вродливі жіночки, дак танцюватимуть і чоловіки. К. ПС. 22. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати. АД. I. 212.
Підпи́лий, а, е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Підпи́лок, лка, м. Напильникъ.
Підпи́лювати, люю, єш, сов. в. підпиля́ти, ля́ю, єш, гл. Подпиливать, подпилить.
Пі́дпис, су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.
Підписа́ти, ся. См. Підписувати, ся.
Підпи́сування, ня, с. Подписываніе.
Підпи́сувати, сую, єш, сов. в. в. підписа́ти, шу́, шеш, гл. 1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання. К. Іов. 68. 2) Надписывать, надписать.
Підпи́суватися, суюся, єшся, сов. в. підписа́тися, шу́ся, шешся, гл. 1) Подписываться, подписаться. 2) Давать письменное обязательство. Підписалось сорок тисяч під турчином жити. Макс.
Підпи́ти. См. Підпивати.
Підпи́ток, тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. КС. 1882. XII. 503. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415. Я ще не був п'яний, а так тільки, на підпитку. Радом. у.
Підпи́тувати, тую, єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Підпиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. підіпхну́ти, ну́, неш, гл. 1) Подталкивать, подтолкнуть. 2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.
Підпідьо́м! меж. для выраженія крика перепела.
Підпідьо́мкання, ня, с. Крикъ перепела.
Підпідьо́мкати, каю, єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.
Підпіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. підпекти́, печу́, че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.
Підпіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. підпекти́ся, чу́ся, че́шся, гл. Подпекаться, подпечься, поджариваться, поджариться.
Підпілі́тка, ки, ж. = Перепелиця. Вх. Пч. II. 13.
Підпі́лля, ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Підпі́нок, нку, м. Простая водка. Розм'як Зевес, як після пару, і висмоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37.
Підпіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. підпе́рти, діпру́, преш, гл. 1) Подпирать, подпереть. Підперли двері, щоб вона не вилізла. Рудч. Ск. I. 17. 2) Стискивать, стиснуть, спереть. Підперло мене під груди, під серце. Чуб. V. 435. 3) Поддерживать, поддержать, помочь. К. ЦН. 277. Підпірали своєю повагою церковні братства. К. ХП. 115. О, як же ти безсильного піддержав, підпер єси правицю слабовиту. К. Іов. 55.
Підпіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. підпе́ртися, діпру́ся, решся, гл. Подпираться, подпереться. Сіла я, підперлася, заплакала. Чуб. V. 3. Іде козак дубровою, шабелькою підпірається. Чуб. V. 196.
Пі́дпірка, ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв.
Підпі́ччя, чя, с. Углубленіе подъ печью. Сим. 129. Біленькі курочки з підпіччя глядять. Ном., стр. 292, № 64.
Підпія́чити, чу, чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили. Харьк. у.
Підплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підпливти́, ву́, ве́ш, гл. 1) Подплывать, подплыть. 2) — чим. Быть залитымъ (слезами, кровью). І що то вже плакав! так і під-
