Словарь української мови (1924)/підписувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підписувати
Берлін: Українське слово, 1924

Підпи́сувати, сую, єш, сов. в. в. підписа́ти, шу́, шеш, гл. 1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання. К. Іов. 68. 2) Надписывать, надписать.