Перецвіркота́ти, чу́, ти́ш, гл. О сверчкѣ: окончить трещать.
Перецвірча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Перецвіркота́ти.
Переці́джувати, джую, єш, сов. в. переціди́ти, джу́, диш, гл. Процѣживать, процѣдить.
Перецілува́ти, лу́ю, єш, гл. Перецѣловать. Усіх (дівчат) отак перецілує. Грин. III. 109.
Перецілува́тися, лу́юся, єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Переціни́ти. См. Перецінювати.
Перецінува́ння, ня, с. Переоцѣнка.
Перецінува́ти, ну́ю, єш, гл. Переоцѣнить.
Переці́нювати, нюю, єш, сов. в. переціни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Переоцѣнивать, переоцѣнить. 2) Оцѣнивать, оцѣнить дороже чѣмъ слѣдуетъ.
Перецмо́кати, каю, єш, гл. Перестать чмокать.
Пе́рець, рцю, м. Раст. а) перецъ, Piper. З перцем чи не з перцем, іно щоб з добрим серцем. Ном. б) — соба́чий. Polygonum Hidropiper L. ЗЮЗО. I. 132. 2) Да́ти пе́рцю. Вздуть, дать трепку. 3) Зли́дні та ще з пе́рцем. Голь съ претензіями. Ум. Пе́рчик. Несу перчику, венберю на свою любу вечерю. Грин. III. 539.
Перечасува́ти, су́ю, єш, гл. Переждать, повременить. Як перейде дорогу лиха година, то не йди, вернись та перечасуй, то тоді вже йди. Лебед. у. Тупотун перечасував, давши товаришам пересміятись і став далі казати. Г. Барв. 314.
Перечвала́ти, ла́ю, єш, гл. Перебрести.
Перечвертува́ти, ту́ю, єш, гл. Раздѣлить, разрѣзать на четыре части.
Перечека́ти, ка́ю, єш, гл. Переждать. Зашлюбитись — не дощик перечекати. Ном.
Перече́па, пи, ж. Препятствіе, помѣха. На перече́пі бу́ти. Служить помѣхой. Ум. Пере́чіпка.
Перечепи́ти. См. Перечіплювати.
Перечеря́ти, ря́ю, єш, гл. — що. Обмѣняться чѣмъ. Гол. IV. 419.
Перечеса́ти, ся. См. Перечісувати, ся.
Перечи́кати, каю, єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.
Перечикри́жити, жу, жиш, гл. Перерѣзать.
Перечимчикува́ти, ку́ю, єш, гл. Перейти.
Перечини́ти, ню́, ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила. Чуб. III. 240.
Перечи́стити. См. Перечищати.
Пере́чистка, ки, ж. Дощечка, которой бьютъ пеньку, очищая отъ кострики. Сумск. у.
Пере́чит, ту, м. ? В шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив, а на сімнадцятім пере́читом всю псалтирку він знав. КС. 1882. IX. 480.
Перечита́ти. См. Перечитувати.
Пере́чити, чу, чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Пере́читися, чуся, чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: „Ой Петре, Петре, не перечмося!“ Чуб. III. 344.
Перечи́тувати, тую, єш, сов. в. перечита́ти, та́ю, єш, гл. 1) Перечитывать, перечитать вновь. 2) Прочитывать, прочесть. Козак листи взявши, та й перечитавши, тяжко здихнув. Чуб. V. 343.
Перечища́ти, ща́ю, єш, сов. в. перечи́стити, чи́щу, стиш, гл. 1) Перечищать, перечистить. 2) Прочищать, прочистить.
Перечілок, лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу. Вас. 160.
Пере́чі́пка, ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Перечі́плювати, люю, єш, сов. в. перечепи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Зацѣплять, зацѣпить, помѣшавъ идти, двигаться. Він мене перечепив, а я і впав. 2) Мѣшать, помѣшать. Я був би поїхав, та щось перечепило, забув що. Черк. у.
Перечі́с, чо́су, м. Перечесъ. Підманювали, улещали, поки добрались до кінця, поки дівки од перечосу до самого товстіли носу. Котл. Ен. III. 43.
Перечі́сувати, сую, єш, сов. в. перечеса́ти, шу́, шеш, гл. Перечесывать, перечесать.
Перечі́суватися, суюся, єшся, сов. в. перечеса́тися, шу́ся, шешся, гл. Перечесываться, перечесаться.
Пере́чка, ки, ж. 1) Перекладина, жердь. Перечка у стільці. 2) ? Бо кедь 'ня забіють, вержуть 'ня до решту, будуть до 'ня ходить хлопці на перечку. Гол. III. 115.
Перечо́вгати, гаю, єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Перечорни́ти, ню́, ни́ш, гл. Слишкомъ начернить.
