Словарь української мови (1924)/перечіплювати

by Борис Грінченко

◀ перечіпка

Словарь української мови Борис Грінченко П перечіплювати

перечіс ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перечі́плювати, люю, єш, сов. в. перечепи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Зацѣплять, зацѣпить, помѣшавъ идти, двигаться. Він мене перечепив, а я і впав. 2) Мѣшать, помѣшать. Я був би поїхав, та щось перечепило, забув що. Черк. у.