Перерва́ти, ся. См. Переривати, ся.
Пере́рвиця, ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні. Шух. I. 222.
Переремига́ти, га́ю, єш, гл. Пережевать жвачку.
Перере́панка, ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Перерепатися, паюся, єшся, гл. Потрескаться, полопаться.
Перерепетува́ти, ту́ю, єш, гл. Перестать кричать, горланить.
Перержа́віти, вію, єш, гл. Перержавѣть.
I. Перерива́ти, ва́ю, єш, сов. в. перерва́ти, рву́, рвеш. 1) Перерывать, перервать. 2) Прерывать, прервать, прекратить. Молодий вік перервати. Чуб. V. 376. Не перерви ж, о вічний Боже, мого життя на половині. К. Псал. 231.
II. Перерива́ти, ва́ю, єш, сов. в. перери́ти, ри́ю, єш, гл. Перерывать, перерыть, перекапывать, перекопать. Мої стежки псують, переривають. К. Іов. 64.
Перерива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. перерва́тися, рву́ся, рвешся, гл. 1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Ном. № 5265. Як не пере́рве́ться. Изо всѣхъ силъ что либо дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься. Грин. III. 67. 2) Прерываться, прерваться, прекратиться. 3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас. Гол. III. 433.
Перериштува́ти, ту́ю, єш, гл. Поставить иначе лѣса.
Пере́різ, зу, м. Срѣзъ, половина перерѣзанной поперегъ бочки. Уже повен переріз води наносила.
Перері́зати. См. Перерізувати.
Перері́зувати, зую, єш, сов. в. перері́зати, рі́жу, жеш, гл. Перерѣзывать, перерѣзать.
Пере́рік, ку, м. Пререканіе. Не захо́дити з ним у пере́рік. Не входить съ нимъ въ споръ, пререканія. ЕЗ. V. 67.
Переро́б, бу, м. Работа сверхъ уговора. Два дні було переробу в мене за ним. Кобеляк. у. (Залюб.).
Перероби́ти, ся. См. Переробляти, ся.
Переробля́ння, ня, с. Передѣлываніе. Богод. у.
Переробля́ти, ля́ю, єш, сов. в. перероби́ти, блю́, биш, гл. 1) Передѣлывать, передѣлать. А що зробиш, то й перероблять. Грин. III. 482. Панську стоту не переробиш. МВ. I. 99. 2) Только сов. в. Передѣлать, сдѣлать все. Панської роботи не переробиш. Ном. № 1299.
Переробля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. перероби́тися, блю́ся, бишся, гл. Передѣлываться, быть передѣланнымъ. Моє діло переробиться, моє слово переговориться. Мил. 193.
Переро́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. перероди́тися, джу́ся, дишся, гл. Перерождаться, переродиться. Всі неначе переродились, були веселі, жартували. Левиц. Пов. 44.
Перероста́ти, та́ю, єш, сов. в. перерости́, ту́, те́ш, гл. 1) Перерастать, перерасти, вирости больше чѣмъ слѣдуетъ. Чи ж я, мамцю, не доріс, чи ж я, мамцю, переріс, чи не рублена хата, що не люблять дівчата? Чуб. V. 1127. 3) Поростать, порости поперегъ. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами. Чуб. V. 1197. 3) Перерасти, вырости больше кого. Вже Юрко Семена переріс.
Пере́руб, бу, м. 1) = Переріз. Желех. 2) Закромъ. Вх. Зн. 48.
Переруба́ти, ся. См. Перерубувати, ся.
Переру́бувати, бую, єш, сов. в. переруба́ти, ба́ю, єш, гл. Перерубывать, перерубить.
Переру́бування, ня, с. Перерубаніе, перерубка.
Переру́буватися, буюся, єшся, сов. в. переруба́тися, ба́юся, єшся, гл. Перерубываться, перерубиться. Ні, ця кістка не перерубається. Васильк. у.
Перерумеґува́ти, ґую, єш, гл. = Переремигати. Вх. Лем. 448.
Переса́джувати, джую, єш, сов. в. пересади́ти, джу́, диш, гл. 1) Пересаживать, пересадить (растенія). 2) Передѣлять, передѣлить пополамъ, посадивъ растенія. Пересади, моя миленькая, вишеньками двір. Чуб. V. 411. 3) Пересаживать, пересадить кого черезъ что. Дівко, дівко, пересади через поріг! Рудч. Ск. II. 66. 4) Высовывать, высунуть черезъ что. Вівця пересадить голову через комишеву стінку. О. 1862. V. Кух. 30.
Переса́пувати, пую, єш, сов. в. пересапува́ти, пу́ю, єш, гл. Наново полоть, выполоть сапо́ю.
Пересвари́тися, рю́ся, ришся, гл. Разсориться; перессориться.
