Перегірчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Сдѣлать слишкомъ горькимъ.
Перегле́діти. См. Переглядати.
Перегле́жувати, жую, єш, гл. = Переглядати.
Пере́гляд, ду, м. 1) Пересмотръ. 2) Просмотръ.
Перегляда́ти, да́ю, єш, сов. в. перегле́діти и перегля́діти, джу, диш, гл. 1) Пересматривать, пересмотрѣть. Почав переглядати порозгортувані на столах книжки. Левиц. Пов. 89. 2) Перещупывать, перещупать, ощупать всѣхъ. Всі сплять долі; упиряка заходився, — чисто всіх за голови переглядів. Грин. II. 97. 3) Просматривать, просмотрѣть. Або зовсім не читала книжки, або тільки переглядала. Левиц. Пов. 268.
Перегляда́тися, да́юся, єшся, сов. в. перегля́нутися, нуся, нешся, гл. Переглядываться, переглянуться. То здихне, то з нею переглянеться. Кв.
Перегля́нути, ну, неш, гл. 1) = Переглядіти. 2) Заглянуть, глянуть поверхъ какого либо препятствія. Дивиться… мов би переглянув через гору. Мир. ХРВ. 7.
Перегля́нутися. См. Переглядатися.
Перегна́ти. См. Переганяти.
Перегнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. перегни́ти и перегни́сти, гнию́, є́ш, гл. Перегнивать, перегнить. Гниє, гниє, та й не перегниє. Ном. № 232, стр. 297.
Перегни́лий, а, е. Перегнившій.
Перегні́ватися, ваюся, єшся, гл. Пересердиться.
Перегні́й, гно́ю, м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року. Шух. I. 170.
Перегніти́ти, гнічу́, тиш, гл. — себе́. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край. Волч. у.
Перегну́ти, ся. См. Перегинати, ся.
Переговори́ти. См. Переговоряти.
Переговоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. переговори́ти, рю́, риш, гл. 1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють. Мил. 202. 2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — „жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить“. К. Іов. 70. Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш. МВ. I. 39. 2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Чуб. II. 47. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Верхнеднѣпр. у. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що. Г. Барв. 328.
Перегово́рюватися, рююся, єшся, гл. Переговариваться. Чую — з батьком переговорюються, що прийшли до вашої милости од пана Ігната. МВ. I. 90.
Перегоди́ти, джу́, диш, гл. Перегодить, погодить.
Перего́дом, нар. Спустя нѣкоторое время. Я прийшла туди, перегодом увійшов і гончарь. Павлогр. у. На вгороді редька, нема мого Федька! Ось перегодом біжить огородом. Мил. 101.
Перегодя́, нар. = Перегодом.
Переголи́ти. См. Переголювати.
Переголоси́ти, шу́, сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Переголосува́ти, су́ю, єш, гл. Наново вотировать.
Перего́лювати, люю, єш, сов. в. переголи́ти, лю́, лиш, гл. Перебривать, перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас. Шевч. 2) Наново брить, побрить.
Перего́нити, ню, ниш, гл. Переганяти.
Перегорі́ти. См. Перегоряти.
Перегорну́ти, ся. См. Перегортати, ся.
Перегоро́джувати, джую, єш, сов. в. перегороди́ти, джу́, диш, гл. 1) Перегораживать, перегородить. Не ходи, не ходи, куди я ходжу, я тобі стежечку перегороджу. Нп. 2) Передѣлывать, передѣлать огорожу.
Перегоро́дка, ки, ж. Перегородка, отдѣленіе. Дав мені тесть… торбу з сьома перегородками. Ном. № 14321.
Перегоро́жа, жі, ж. Изгородь, передѣляющая дворъ, огородъ и т. п. на части.
Перегоро́жувати, жую, єш, гл. = Перегороджувати. Перегорожували степові дороги своїми заставами. К. ЧР. 12.
Перо́горок, рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках. Св. Л. 303.
Перегорта́ти, та́ю, єш, сов. в. перегорну́ти, ну́, неш, гл. 1) Переворачивать, перевернуть на другую сторону. 2) Перелистывать, перелистать. Левиц. Пов. 225, 267. Перегорнув усю книгу, — не знайшов. 3) Мѣшать, помѣшать въ печи. Перегорнув у печі вогонь. Ком. II. 50.
Перегорта́тися, та́юся, єшся, сов. в. перегорну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Переворачиваться, перевернуться на другую сторону. 2) Переворачиваться, переворотиться (о листкахъ книги).
Перего́ртувати, тую, єш, гл. = Перегортати. Дід перегортує гроші. Рудч. Ск.
