Словарь української мови (1924)/переголювати
| ◀ переголосувати | Словарь української мови П переголювати |
перегонити ▶ |
|
Перего́лювати, люю, єш, сов. в. переголи́ти, лю́, лиш, гл. Перебривать, перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас. Шевч. 2) Наново брить, побрить.