Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/1050

Ця сторінка вичитана

надлежащій ягненку. У нашого дяка ягнячий голос. Нѣжин. у. 2) Сдѣланный изъ шерсти или овчины ягненка, поярковый. Ягняче руно. Вас. 198. Ягняча пряжа. Вас. 170. Сива шапка, сива шапка, а пояс ягнячий. Грин. III. 680.

Я́гіддя, дя, с. соб. Ягоды. Ягіддя в садку такого, — аж гілля гнеться. Полт.

Я́гідка, ки, ж. Ум. отъ ягода.

Ягідни́к, ку́, м. Стебли, кусты клубники или земляники. Вх. Пч. I. 10. Желех. Ягіднику багато, а ягід нема. НВолын. у.

Я́гідонька, я́гідочка, ки, ж. Ум. отъ ягода.

Я́года, ди, ж. 1) Ягода. Нема над рибу линину, м'ясо свинину, ягоду сливину, а дівку Марину. Ном. № 7523. Молода й хороша, як ягода. МВ. II. 64. 2) мн. Мускулы на лицевыхъ скулахъ. Конст. у. Ум. Я́гідка, я́гідонька, я́гідочка. Мил. 161. Як ягідку, як пташечку кохала.... Шевч. 504. Дівка, як ягідка. Ном. № 8430. Ягідка употр. какъ ласкательное для женщины. Моя голубко сизокрила, моя ти ягідко! Шевч. 504.

Ягодя́нка, ки, ж. = Черешнянка. МУЕ. I. 101.

Я́ґрост, ту, м. = Аґрус. НВолын. у.

Ядвівча́к, ка, м. Птица Turdus pilaris, сѣрый дроздъ. Вх. Лем. 487.

Яде́речко, ка, с. Ум. отъ ядро.

Я́де́рни́й, а, е. 1) Зернистый. Желех. Як щуплий колосок, то й жито не ядерне. 2) Здоровый, крѣпкій, плотный. Желех. Ядерний огірок. Черк. у. 3) О почвѣ: плодородный. Тим тут гарно буряки поросли, що ядерніша земля, — більше заживку малось. Черк. у. 4) Свѣжій, холодноватый. Ядерний вітер; ядерна ніч. Канев. у. 5) О рѣчи: связный, основательный. Желех. См. Ядряний, ядрений.

Я́де́рність, ности, ж. 1) Зернистость. Желех. 2) Крѣпость, плотность. Желех. 3) Связность, основательность (рѣчи). Желех.

Я́де́рно́, нар. 1) Крѣпко, плотно. Желех. 2) Свѣжо, холодновато. Ядерно вночі. Канев. у. 3) Связно, основательно (сказать). Желех.

Яде́рце, ця, с. Ум. отъ ядро.

Я́дре́ни́й, а, е. 1) = Ядряний 1. 2) = Ядряний 2. Нѣжин. у. Весна була ядрена. Черниг.

Ядрени́стий, а, е = Ядряний 1. Чуб. III. 385. Да вроди, Боже, густеє жито, колосистеє, ядренистеє. Грин. III. 19.

Я́дре́но, нар. Свѣжо, холодновато. Ядрено сьогодні було вранці. Нѣжин. у.

Ядро́, ра́, с. 1) Зерно (хлѣбное), сѣмячко (мясистаго плода), зерно орѣха. Чуб. III. 452. Роди, Боже, жито, пшеницю: у полі ядро, а в домі добро. Маркев. 1. Але він не посадив фсьо: сховав під язик їдно ядро ябвоньове. Гн. I. 15. 2) Завитокъ овчины. Блага́ на ядро́ — „слабая овчина съ палой овцы“. Вас. 153. 3) Ядро, testiculus. Вх. Лем. 488. Ум. Яде́рце, яде́речко. Ой ори, синку, широку нивку, та посіємо яру пшеницю, та уродиться зелене стебельце, зелене стебельце, золоте ядерце. Чуб. III. 465. Роскушу орішок та вийму ядерце. Нп. Ядеречко у житові ще м'якеньке. Волч. у.

Ядря́ний, а, е. 1) Зернистый, крупнозернистый. Чуб. III. 241. Ой добра ніч, широкеє поле, жито ядрянеє. Мет. 322. 2) Свѣжій, холодноватый. Ніч тиха, ясна і ядряна. Черниг. См. Ядрений, ядерний.

Я́ду́ха, хи, ж. Чаще во мн. ч. я́ду́хи. Удушье. Желех.

Яду́шливий и яду́шний, а, е. Страдающій удушьемъ. НВолын. у. Рк. Левиц. Подол. г.

Яє́чко, ка, с. 1) Ум. отъ яйце. 2) кото́ве, котя́че яє́чко. Родъ растенія. Конст. у. Лохв. у.

Яє́чниця, ці, ж. = Яєшня. МУЕ. I. 105.

Яє́шенька, ки, ж. Ум. отъ яєшня.

Яє́шний, а, е. Яичный Яєшний білок. Полт.

Яє́шник, ка, м. Грибъ, Agaricus caesareus. Вх. Пч. II. 28.

Яє́шня, ні, ж. 1) Яичница. Ном. стр. 282, № 461. Спрягти яєшню. 2) Шутливо: разбитыя яйца. Ніс коробку яєць побіля Івана та й побив їх чисто, танцюючи, і сам, як чортяка, убрався а яєшню. Драг. 341. Поби́ти, зім'я́ти на (в) яє́шню кого́. Сильно избить. Котл. Ен. III. 69. Но хто лиш в город показався, того в яєшню і поб'ють. Котл. Ен. V. 72. Ум. Яє́шенька. Хто ж тобі, як я, яєшеньку зготує? Морд. Пл. 133.

Яз, я́зу, м. = Їз. Прилуц. у. Піде рано-рано, язи позаставляє, духи позакриває, в'юнів, карасів наловить. Г. Барв. 54.

Я́звина, ни, ж. Нора, ущелье, оврагъ. Камен. у. Желех. Вх. Зн. 84.