Па́па, пи, м. Папа, римскій первосвященникъ. Чуб. I. 289.
Па́па, пи, ж. Дѣтск. Хлѣбъ. О. 1861. VIII. 8. Ум. Па́пка. Потрошку та з папкою. Ном. № 4845.
Папа́й, пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами. Мнж. 188.
Папе́р, ру, м. = Папір. Книжок у його було і паперів усяких страх скільки. Сим. 216.
Папе́ра, ри, ж. = Папір. Грин. III. 117.
Папе́рець, рцю, м. = Папірець. Сип перець на паперець. Мет. 189.
Папе́рник, ка, м. = Папірник. Пишіть і крамарів папірників годуйте. Г. Арт. (О. 1861. III. 102).
Папери́на, ни, ж. Листъ бумаги. Винесла хустину, як ту паперину. Чуб. V. 1207.
Папе́ро, ра, с. = Папір. Як паперо ж ти родився білий. Сим. IV.
Паперо́вий, а, е. 1) Бумажный. 2) Бѣлый какъ бумага. Ручки мої паперові, чом не робите? Чуб. V. 771.
Паперушина, ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ. Вх. Пч. II. 29.
Папі́р, пе́ру, м. Бумага. Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. Чуб. V. 575.
Папі́ра, ри, ж. Бумага, документъ. Треба всякую папіру привести як раз до шниру. Котл. Од. 491.
Папіре́ць, рця́, м. Бумажка. Стоїть чорнило і папірець лежить біля його. Чуб. II. 79. Ой куплю я тонкий білий папірець, ой спишу я всю досадоньку свою. Ой хто буде той папірець читати, то той буде всю досадоньку знати. Грин. III. 349.
Папі́рка, ки, ж. 1) = Папірець. Папірки в руках держали. Котл. Ен. 490. Приніс соцький якусь папірку від мирового. 2) Кредитный билетъ.
Папі́рний, а, е = Паперовий. Чарочко-повночко, як мені до тебе пристати? Чи папірними руками, чи сахарними устами. Чуб. V. 1105.
Папі́рник, ка, м. Бумажный фабриканта, торговецъ бумагой.
Папі́рниця, ці, ж. ? Василева мати пішла щедрувати край стола стала, чесний хрест держала, золотую кадильницю, срібную папірницю. Чуб. III. 446.
Папі́рня, ні, ж. Бумажная фабрика.
Папіро́вий, а, е = Паперовий. Папірові ручки. Чуб. V. 18.
Папі́рок, рка, м. = Папірець. Вх. Лем. 446.
Па́пка, ки, ж. Ум. отъ II Папа.
Па́́плюга, ги, ж. Развратная женщина, проститутка. Котл. Ен. I. 35. Звісно, як салдаток шанують, — як саму послідню паплюгу, і ніхто й віри не йме, щоб була салдатка та й чесна. Кв.
Паплю́жий, а, е. Похабный; распутный. Желех.
Паплю́жити, жу, жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Папля, лі, ж. Мокрая погода. Вх. Лем. 446.
Па́пляти, ляю, єш, гл. Невнятно говорить, мямлить.
Па́пороть, ті, ж. Раст. папоротникъ, Aspidiun filit mas. Sw. и — femina Sw. Анн. 55. У Рогова указаны еще слѣдующія растенія съ этимъ названіемъ: Polypodium vulgare L, Pteris aquilina L, Strutiopteris germanica Willd. ЗЮЗО. I. 132, 133, 138. — боло́тяна. Раст. Aspidium Thelypteris. ЗЮЗО. I. 113.
Папоро́ша, ші, ж. Пороша. Ум. Папоро́шенька. А вчора звечора папорошенька впала. Чуб. IV. 99.
Па́портина, ни, ж. = Папороть. Вх. Пч. II. 29. Вх. Лем. 446.
Папортиня́к, ка, м. Порода насѣкомаго, живущаго на папоротникѣ. Вх. Лем. 446.
Па́прика, ки, ж. Перецъ. Елисаветгр. у.
Па́пський, а, е. Папскій. Папська булла. Шевч.
Папу́га, ги, ж. Попугай.
Папу́жий, а, е. Попугаичій.
Папу́ша, ші, ж. 1) Связка табачныхъ листьевъ. Нав'язали папушу тютюну. Мнж. 126. Вийду, вийду, мій миленький, під зелену грушу, та винесу миленькому тютюну папушу. 2) Беззубый человѣкъ; вялый человѣкъ. Подольск. г. Ум. Папу́шка. Грин. III. 657.
Па́пушник, ка, м. Пасхальный хлѣбъ, баба. Полт. г.
Папушо́я, шо́ї, ж. = Мамалиґа. Ананьев. у.
Па́ра, ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. Ні па́ри з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. Чуб. V. 347. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати,
