Словарь української мови (1924)/папір

by Борис Грінченко

◀ паперушина

Словарь української мови Борис Грінченко П папір

папіра ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Папі́р, пе́ру, м. Бумага. Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. Чуб. V. 575.