381. 3) Часть топора. См. Сокира. Шух. I. 175. Ум. Ши́йка, ши́єчка.
Шия́ка, ки, ж. Ув. отъ шия. К. ПС. 22. Є такії, що душать нас, взявши за шияку. К. ЧР. 73.
Шілцувати, цу́ю, єш, гл. Дѣлить? Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці. Kolb. I. 97.
Шіпавий, а, е = Шолудивий. Вх. Зн. 82.
Шіпавка, ки, ж. Зудъ, свербежъ. Ум. Шіпавочка. Гн. I. 29.
Шіпатися, паюся, єшся, гл. = Чухатися. Вх. Зн. 82.
Шісдеся́т, числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима. Єв. Л. XXIV. 13.
Шісна́дцятеро, числ. Шестнадцать душъ, штукъ.
Шісна́дцятий, числ. Шестнадцатый.
Шісна́дцятка, ки, ж. Счетная единица (копа), продающихся на базарѣ оконъ — въ 16-ть штукъ. Вас. 150.
Шісна́дцять, тьо́х, числ. Шестнадцать.
Шіст, (та?), м. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 469.
Шістерняк, ка, м. Раст. Hordeum hexastichon. Вх. Пч. II. 32.
Ші́стка, ки, числ. 1) Шестерка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты. Желех.
Ші́сть, тьо́х, числ. Шесть. Шістома́, шістьма́. Шестью.
Шка́балка, ки, ж. Палка для игры шапошник. Чуб. IV. 41.
Шкаба́ти, ба́ю, єш, гл. = Кабутати. (Въ игрѣ шапошник). Чуб. IV. 41.
Шкабе́рка, ки, ж. = Тріска. Шух. I. 173, 206.
Шкабо́ра, ри, ж. = Щілина. Вх. Лем. 484.
Шкаворі́жний, а, е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 484.
Шкаворо́нок, нка, м. шкаворо́нка, ки, ж. 1) = Жайворонок. Вх. Лем. 484. 2) — зімовий = Посміттюха, Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8.
Шка́дло, ла, с. Падаль, стерво. Борз. у.
Шкадро́н, на, м. Эскадронъ. Не було в Білій Церкві польського війська більш як один шкадрон. КС. 1884. VIII. 722.
Шкалі, мн. Клепки (бочечныя). Вх. Зн. 82.
Шкалубати, баю, єш, гл. = Колупати. Вх. Зн. 82.
Шкалуби́на, ни, ж. Щель, разсѣлина. Черк. у.
Шкалю́ба, би, шкалю́бина, ни, ж. = Шкалубина. НВолын. у.
Шкалюва́ти, люю, єш, гл. 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у. 2)? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.
Шкаляру́ща, щі, ж. = Шкаралуща. На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок. Ном. № 299.
Шкаме́тка, ки, ж. Отрѣзокъ отъ куска необработаннаго сукна, украденный сукноваломъ. Вас. 211. Як би ступареві не шкаметки, то погубив би від чобіт підметки. Вас. 212.
Шкаме́тник, ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (см. шкаметка); вообще воръ. Вас. 212.
Шканди́ба, би, м. Хромой.
Шкандиба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 397. 2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Ном. № 11423. Іде Катря, шкандибає. Шевч. 81.
Шканди́бки, бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Шкандиля́ти, ля́ю, єш, гл. = Шкандибати. Мнж. 194.
Шка́па, пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. Посл. Ум. Шка́пка.
Шкапа́, пи́, ж. Порода орла. Харьк. у.
Шкап'є, п'я, с. = Шкапина 1. Шух. I. 26, 84.
Шкапи́на, ни, ж. 1) = Шка́па. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Шкапиня́ка, ки, ж. Очень плохая кляча. Мнж. 114.
Шкапі́йка, ки, ж. = Шкапина. Мир. ХРВ. 372. Завів Лейба й пару шкапійок. Мир. ХРВ. 101.
Шкапійчи́на, ни, ж. = Шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84.
Шкапі́ка, ки, ж. = Шкапійка = Шкапина.
Шка́пка, ки, ж. Ум. отъ шкапа.
Шкапо́вий, а, е. Сдѣланный изъ конской кожи. Чобітки шкапові. Шевч. 461.
