Словарь української мови (1924)/шкапа
| ◀ шкандиляти | Словарь української мови Ш шкапа |
шкап'є ▶ |
|
Шка́па, пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. Посл. Ум. Шка́пка.
Шкапа́, пи́, ж. Порода орла. Харьк. у.
| ◀ шкандиляти | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкапа |
шкап'є ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шкапа
Борис Грінченко
1924
Шка́па, пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. Посл. Ум. Шка́пка.
Шкапа́, пи́, ж. Порода орла. Харьк. у.