Безпе́чити, чу, чиш, гл. Обезпечивать. гарантировать.
Безпе́чне, безпе́чно, нар. Безопасно. Алкане-паша, Трапезонське княжа! безпечно гуляй. АД. I. 212. Там собі безпечно дев'ятого дня спочивок мали. АД. I. 117.
Безпе́чний, а, е. 1) Безопасный. Безпечна дорога. 2) Вѣрный, несомнѣнный. Як приїдеш звечора — вечеронька безпечная, як приїдеш опівночі — розмовонька сердечная. Чуб. V. 86.
Безпе́чність, ности, ж. Безопасность. К. Іов. 11. В безпечності не сподівались ні од кого ніяка зла. Котл. Ен.
Безпе́чно. См. Безпечне.
Безпе́шний, а, е, безпе́шність, безпе́шно = безпечний, безпечність, безпечно. КС. 1882. XI. 494. Пішов собі безпешно додому. Рудч. Ск. I. 4.
Безписьме́нщина, ни, ж. Безграмотность. К. (О. 1862. I. 58).
Безпи́ття, тя, с. Отсутствіе воды. Одно — безпиття, друге — без'їжжя. АД. I. 335.
Безпідста́вний, а, е. Неосновательный; бездоказательный. Желех.
Безпла́тний, а, е, безпла́тній, я, є. Безплатный. Левиц. Пов. 135. Недільна безплатна школа. Конис. (О. 1861. I. 321).
Безплемі́нний, а, е. Безродный, безъ племени, безпотомственный. Хведір безрідний, безплемінний. АД. I. 249.
Безподо́бний, а, е. = Неподобний. Матір лає безподобними словами. Мил. М. 45.
Безпомо́чний и безпомо́шний, а, е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.
Безпоса́жна, прил. ж. Безъ приданаго. — дівка. Безприданница.
Безпосере́дний, а, е. Непосредственный. Желех.
Безпосере́дність, ности, ж. Непосредственность. Желех.
Безпотрі́бний, а, е. Ненужный, излишній.
Безпотрі́бно, нар. Безъ надобности. НВолын. у. Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс. О. 1862. III. 35.
Безпоя́сниця, ці, ж. Писанка съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 346.
Безпра́вний, а, е. Беззаконный. Ном. № 8283.
Безпра́вно, нар. Беззаконно.
Безпра́вство, ва, с. Беззаконіе, безправіе. (Запорожці) відбивалися від ляха і його безправства. Млак. 122.
Безпре́мі́нний, а, е. Непремѣнный.
Безпре́мі́нно, нар. Непремѣнно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. I. 58.
Безприпо́рий, а, е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. См. Припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Безприто́мний, а, е. Безчувственный. З вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав.... Не пив би горілки! МВ. (КС. 1902. X. 144).
Безприту́льний, а, е. Безпріютный. Шейк. Аф. 297.
Безприхи́льний, а, е. Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.
Безприча́льний, а, е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.
Безприча́сний, а, е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. II. 199.
Безпробу́дний, а, е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.
Безпросві́тний, а, е, безпросві́тній, я, є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. Безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Безпу́пий, а, е. Не имѣющій пупка. Де багато баб, там дитя безпу́пе. У семи нянекъ дитя безъ глаза. Посл.
Безпу́тний, а, е и безпу́тній, я, є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Безпу́тство, ва, с. Безпутство. Напротив його безпутства поставив тут людей трудящих. К. Гр. Кв. 29.
Безпу́ття, тя, с. Бездорожье, безпутица. Шейк.
Безп'я́тий, а, е. 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. I. 19. 2) Употребл. какъ сущ. чортъ.
Безп'я́тко, ка, м. Чортъ.
Безра́дісний, а, е. Безотрадный.
Безраху́бний, а, е. Неразсчетливый. Так гроші й кида безрахубний. Константиногр. у. Порубав старий віз, а тепер
