ны, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх став Господь безневинно карати.
Безнемі́рний, а, е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Безнемі́рно, нар. Безмѣрно. Він безнемірно пив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Безно́гий, а, е. 1) Безногій, не имѣющій одной или обѣихъ ногъ. Чуб. V. 65. 2) О лошадяхъ: слабый на ноги. Безногий кінь.
Безно́сий, а, е. Не имѣющій носа, безносый. Де багато баб, там дитя безносе. Ном. № 6667.
Безно́сько, ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Безоборо́нний, а е. Беззащитный. К. МБ. XII. 266. Обороняв сиріт безоборонних. К. Іов. 61.
Безоборо́нність, ности, ж. Беззащитность. Желех.
Безодголо́сний, а, е. Беззвучный.
Безодголо́сно, нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. II. 199.
Безодмо́вний, а, е. Безотвѣтный.
Безодмо́вність, ности, ж. Безотвѣтность. Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, то тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш. МВ. III. 80.
Безодра́дісний, а, е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. I. 121.
Безо́кий, а, е. Безглазый. Безокая фортуна. Котл. Ен.
Безосно́вний, а, е. Необоснованный. Галиц.
Безо́стий, а, е. О колосьяхъ: безъ остей, безъ усовъ. Безоста пшениця.
Безося́жний, а, е. Необъятный (отъ глагола сягати).
Безо́щадний, а, е. Безпощадный. К. Бай. 81. Безо́щадна, вовік ненаситна орда. К. Дз. 81.
Безо́щадність, ности, ж. Безпощадность. К. МБ. II. 118.
Безо́щадно, нар. Не щадя живота, нещадно. Замолоду безощадно пив горілку. Харьк.
Безпа́лок, лка, м. Черниг. и безпа́лько, ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.
Безпа́льчий, а, е. Безпалый. Аф. 297.
Безпа́м'ятний, а, е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. II. 241.
Безпа́м'яття, тя, с. Безпамятство, забывчивость. На його, як коли, безпам'яття находить. Черниг.
Безпа́м'ятько, ка, м. Человѣкъ, имѣющій слабую память, забывчивый. Полт.
Безпа́рий, а, е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
Безпа́шпортний, а, е. Безпаспортный. Грин. III. 569.
Безпе́ка, ки, ж. 1) Безопасность. 2) Для безпе́ки. Для прочности. Шух. I. 277.
Безперево́дний, а, е. Неистощимый, неизсякаемый; постоянный. Лебед. у.
Безперево́дно, нар. Неистощимо, постоянно. У жида гроші безпереводно бувають. У тій пущі безпереводно вовки є. Волч. у. См. Безвиводно.
Безперемі́нно, нар. Непремѣнно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VII. 43.
Безпере́сталь, нар. = Безперестанку. Косили безпересталь сім день. Мнж. 83.
Безпере́ста́нку, безпере́ста́нно, безпере́ста́ну, безпере́ста́нці и безпере́стань, нар. Непрерывно, безпрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Левиц. I. 286. Щось вило там безперестанно. Котл. Ен. III. 20. Обоє плакали безперестанно. Кв. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Левиц. Пов. 6. Горять свічі безперестанці. Нп. Вода лилась безперестань. Ком. II. 75.
Бе́зпереч, нар. Безпрестанно, постоянно. Блискавка безпереч усю ніч. Волч. у. Я безпереч сижу дома. Лебед. у. 2) Безпрекословно. Галиц.
Безпере́чний, а, е. Безспорный, несомнѣнный. Галиц.
Безпере́чність, ности, ж. Безспорность, несомнѣнность. Желех.
Безпере́чно, нар. Безспорно, несомнѣнно.
Безпе́рий, а, е. Не имѣющій перьевъ, неоперившійся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Шевч. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать. Морд. К. 18.
Безпеча́ти, ча́ю, єш, гл. = Убезпечати.
Безпе́чен, чна, не. Кратк. форма отъ безпечний. Безпечен про небезпеку бував. К. Байк. 99.
